Почесний консул Королівства Нідерланди у Львові (1996 – 2016) Богдан Панкевич про свій діагноз на захворювання коронавірусною інфекцією дізнався ще 11 липня. 8 серпня він опублікував допис, в якому поділився своєю нелегкою історією перебігу хвороби, з якою боровся 24 дні. Далі пряма мова.
“Щойно подзвонила лікарка: ПРЛ тест, який я здав у вівторок – негативний, отже я вже 5 днів здоровий. Рекомендують ділитися «коронавірусним» досвідом – то і я поділюся.
11 липня вночі почало морозити, понакривався тепліше, зранку +38,5. Втік з дому, бо онуки зі мною ночували. Симптоми як у звичайного грипу: голова бoлить, ноги крутить, гарячка. Смак і запах відчуваю, кашель мокрий. Син забрав онуків і змусив зробити ПРЛ тест. Але де в суботу по обіді? Зробив у добрих людей, які щодня ризикують, а навіть паперу писати скерування і документацію не мають. То я трохи допоміг канцтоварами. Де поділися мільярди ЗЕ на боротьбу з пандемією?
Подзвонив знайомим з дитинства чудовим лікарям-пульмонологам братам Анатолію і Олександру Невзгодам. Вони попереднього дня якраз отримали патент на власну ефективну, недорогу і без побічних ефектів методику лікування коронавірусу. Анатолій Ананійович призначив мені профілактичне лікування поки нема результату аналізу.
Результат був аж у середу – маю «корону». Відразу мене відправили на КТ в приватну лабораторію – випадково було «вікно» в черзі. В четвер отримав результат – двостороннє зaпалення легенів. Вирішив лікуватися за методикою братів Невзгод, тобто – вдома. Живемо в одній квартирі з колишньою дружиною і вона героїчно погодилася мене колоти. В четвер (в масці та рукавичках) до вечора бігав аптеками, але дістав усі потрібні ліки.
В п’ятницю зранку почалася серія з 60 уколів (по 3 зранку і ввечері) плюс допоміжні таблетки і процедури. Ще мала бути раз в день крапельниця, але хто ж прийде додому ставити крапельницю коронавіруснику? Основна допоміжна процедура – 3-4 рази щодня по 5 хв подихати крізь змочену горілкою грубу шматину. Кашляв при цьому так, що аж шкода було сусідів. Але все погане викашлювалося. Декілька разів підскакувала температура до +39, але таблетка мефенамінової кислоти діяла ефективно – пітніння і за дві години вже +37.
Відчуття смаку і запаху мене не покидали, кашель був постійно, але вологий. Бог милував – не задихався. Щоночі страшенно пітнів – декілька разів прокидався і переодягався. Виходячи із своєї кімнати вдягав маску і промивав руки спиртом. Сам готував наперед всі уколи, щоб процедура була максимально швидкою. Окремий посуд, окрема шматина, щоб його мити. Це дало результат – нікого не заразив. До інструкції лікування додалася заборона певних харчових продуктів і вимога багато пити.
Потім ще 10 днів відновлювального лікування аж до стабілізації температури менше +37. Продовжував псувати гoрілку – за три тижні видихав дві пів літрові пляшки. Чомусь сп’янiння не відчував.
Коли лікар дозволив вийти і трохи пройтися – це був шок, я волочив ноги як старий дід. В квартирі не відчував, наскільки ослаб. Ця хвороба дуже підступна. Аж через тиждень щоденних прогулянок трішки прийшов у форму. Але і тепер фізична справніть десь на рівні 50% від звичної. Однак є позитив – схуд на 6 кг і маю свою «ідеальну» вагу. Чи надовго? Бо лікар радив весь час досить калорійно харчуватися.
Отже на 25-й день від початку грипування я здав тест і був здоровий, але довідався про це аж сьогодні, на 29-й день”.
