Понеділок, 19 Квітня

Місце, де у Львові з’явився перший відеомагнітофон: вежа у Стрийському парку

Pinterest LinkedIn Tumblr +

Прогулюючись по Стрийському парку, катаючись на «Дитячій залізниці» чи просто повертаючись навпростець додому, ви, певно, бачили цікаву будівлю у формі вежі. Це колишня водонапірна вежа. На щастя, цей об’єкт входить в список пам’яток архітектури і її вдалось зберегти та ще й відреставрувати. Давайте з’ясуємо, звідки й для чого з’явилася дана споруда, і що там зараз.

А історія даної споруди починається ще в далекому 1894 році. Причиною цього стала Галицька Крайова виставка, що відбувалася в Стрийському парку. Ця виставка була найбільшим ярмарком в історії Галичини. Проходила впродовж 139 днів з 5 червня по 10 жовтня 1894 року на верхній терасі Стрийського парку (тоді Парку Кілінського) з метою демонстрації культурних та цивілізаційних здобутків. Не дивлячись на зовсім несприятливу погоду (100 днів з 139 падав дощ), це грандіозне дійство відвідали більше одного мільйона осіб, що в кілька разів перевищувало загальне населення міста.

Водонапірна вежа під час Крайової виставки 1894 року в Стрийському парку. Фото 1894 року. Автор: Едвард Тшемескі

Загалом, на виставці було зведено 129 павільйонів. Проте, до сьогоднішнього дня збереглось лиш три споруди того часу, їх тоді ж одразу порозбирали. Це Палац мистецтв, в котрому зараз розташовується спорткомплекс Національного університету «Львівська Політехніка», павільйон Рацлівської панорами, що теж використовується для потреб університету, а також власне ця Водонапірна вежа.

Її було збудовано, в першу чергу, з практичних міркувань. Водопостачання виявилося поважною проблемою для дирекції виставки, адже на цій території не було природних джерел та водоймищ. Найближче джерело було розташоване в парку Залізна вода. Між тим, вода була потрібна для фонтанів; забезпечення роботи парових котлів та виробництва штучного льоду; для напування худоби, яка експонувалась у сільськогосподарських відділах виставки; для потреб ресторанів, кав’ярень та цукерень; для обслуговування туалетів та прибирання території; на непередбачені потреби.

При цьому, сама вежа була споруджена у вигляді середньовічної башти і яскраво вписувалась в експозицію виставки. Основними будівничими матеріалами стали камінь та цегла. Окрім того, на 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об’ємом 60 000 л., виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського.

Галицька Крайова виставка не була єдиним дійством, що відбувалося в Стрийському парку. З 1922 року і до кінця 1930-х років тут відбувались, так звані, «Східні торги» — щорічні міжнародні виставки, що відбувалися із 1921 по 1939 роки у Львові. Орієнтовані на розвиток торгівлі Польщі з іншими країнами Центральної та Східної Європи, зокрема із СРСР. Славетний львівський письменник Станіслав Лем (1921-2006) згадував, як він у 30-х роках минулого століття на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків «Маггі».

Після припинення ярмарків вежа довгий час простоювала. В 1951 році стару вузькоколійку, що було споруджено колись для потреб ярмарків, частково розібрали, а частину переобладнали під нововідкриту дитячу залізницю, вагончики якого курсували попри вежу.

Колія Дитячої залізниці біля водонапірної вежі в Стрийському парку. Фото 1950-1960 років.

Своє друге життя вежа отримала в 1976 році, коли в ній відкрили кафе, а за іншими даними ресторан, з однойменною назвою «Вежа». Заклад вважався досить пристойним місцем і водночас романтичним. Оригінальне середньовічна стилістика будівлі в поєднанні озерцем та місточком над ним, було гідним місцем для романтичних вечорів.

Інтер’єр кафе «Вежа» в 1970-х роках. Фото з книги «Львів. Туристський інформатор»

В 1981 році тут з’явився відеомагнітофон і кафе стало першим у Львові відео-кафе, де постійно крутили різні не радянські ролики. Вхід в заклад став платним та вартував 3 рублі. Згодом, ціну було підвищено до 5, але в ціну тепер входив також бокал шампанського. По вечорам тут відбувались дискотеки. Один із сучасників і відвідувачів того закладу пише в своєму блозі, що в кафе показували кліпи виступів іноземних співаків, а замовити можна було лиш коктейлі або сік. Кухні і відповідних закусок там не було, тому посидіти там, щоб напитися було практично неможливо. По ночам для «своїх» в закладі влаштовували oргiї з переглядом справжніх пoрнoгрaфічних фільмів. У вежі було 7 поверхів. На середньому поверсі були туалети, на верхньому – бар, а на інших поверхах містилися столики з телевізорами.




Відомою є історія про директорку закладу, яка вдавалася до значних фінансових мaхiнацій, за які її yв’язнили. Афepистку називали Сонькою “Золотою Ручкою”, Сонею Брильянт. Відомо, що вона передавала діаманти своїм спільникам в аеропорту специфічним способом – через поцілунки.

З того часу будівля перебувала у занедбаному стані. Як і територія навколо неї. Колись чарівне озерце перетворилося на канаву. Вікна та оригінальні вітражі повибивали. Часто туди лазили люди в пошуках пригод, або вилазили на сам дах, щоб споглядати краєвиди як з колеса огляду.

Вежа у двохтисячних

Сучасний ресторан Вежа у Стрийському парку після відновлення

Але вежа у Стрийському парку, втретє отримала нове життя. Нові власники будівлі взялися за її відновлення та реставрацію. І ось із 2017 року у вежі знову працює однойменний ресторан «Вежа». У 2017 році водонапірну вежу внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Share.