Сотні причин захоплюватись Богданом Ступкою

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Видатному українцю, актору театру та кіно Богдану Ступці, сьогодні виповнилося б 76

Сьогодні в Україні та за її межами вшановують талановиту, без перебільшення видатну людину, метра українського кіно, який підкорив серця мільйонів теле- та театральних глядачів. Богдан Ступка заявив світу про український кінематограф та отримав чимало міжнародних нагород.

Еспресо.TV спробувало виокремити найбільш знакові моменти біографії великого українця, які зробили його улюбленцем мільйонів.



Театр

Богдан Ступка дитячі роки провів у театрі, тож і не дивно, що любов до нього проніс через все життя. Закінчивши драматичну студію при Львівському театрі ім. Марії Заньковецької, Ступка того ж року розпочав у ньому свою акторську кар’єру.

Львівському театру він присвятив 17 років, а з 1978-го перейшов до Національного академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка. На його рахунку понад 100 театральних ролей, зокрема Король Лір в однойменній виставі за Шекспіром, Микола Задорожний в “Украденому щасті”, цар Едіп у постановці за Софоклом.

Богдан Сильвестрович завжди викладався на повну, люди йшли в театр спеціально для того, щоб подивитися на гру цього видатного актора. Показово, що виставу “Тев’є-Тевель”, яка була понад 20 років візитівкою театру Франка, у якій Ступка грав головну роль Тев’є, після смерті актора взагалі зняли з репертуару. У такий спосіб театр висловив пошану великому актору.



Художній керівник

Після смерті Сергія Данченка в 2001 році Богдан Ступка став художнім керівником театру Франка. У репертуарі з’явилися нові вистави, Богдан Сильвестрович запрошував до співпраці в театрі режисерів з Польщі, Канади, Грузії, Росії.

З 2002 року була втілена нова ініціатива Богдана Сильвестровича – експериментальна сцена “Театр у фойє”. Цей новий театральний простір відкрив глядачам театр Франка з нового боку. Також з його подачі була відкрита Камерна сцена імені Данченка.

Кіно

В Україні та за її межами Богдан Ступка відомий за своїми ролями в кіно. За своє творче життя він зіграв у понад 100 фільмах та серіалах не лише українських режисерів.

Так, Богдан Ступка працював із Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.

Робота у картині Юрія Іллєнка “Білий птах з чорною ознакою”, що отримала 4 престижні нагороди міжнародних конкурсів, стала дебютом для Ступки, поклавши успішний початок його кар’єрі в кіно.

Яскравою стала і роль у стрічці Єжи Гофмана “Вогнем і мечем”, яка була добре прийнята в Європі. А картина франко-російського виробництва “Схід-Захід” номінувалася на “Оскар” у категорії “Найкращий іноземний фільм”.

Маючи колоритну зовнішність, Богдан Сильвестрович часто і вдало втілював образи відомих історичних постатей.



Нагороди

Зрозуміло, що для такої людини, як Богдан Ступка, найкраща нагорода – це любов глядачів та задоволення від роботи. Утім, лише цим не обмежилося.

У 2008-му Богдан Сильвестрович отримав нагороду 3-го Римського міжнародного кінофестивалю за найкращу чоловічу роль. Престижну нагороду актор отримав за головну роль в українсько-польському фільмі “Серце на долоні” режисера Кшиштофа Зануссі.

У 2011-му в Італії став лауреатом премії Миколи Гоголя.

А ще у 1993-му разом з театральним колективом театру Франка Богдан Ступка став лауреатом Шевченківської премії. Присудили її за знакову для актора виставу “Тев’є-Тевель”, яку вже не побачити в цьому театрі. Окрім цього, отримав багато нагород міжнародних кінофестивалів у Росії та російських кінофестивалів за ролі в кіно.

Богдан Ступка отримав два ордена “За заслуги” І і ІІ ступенів, два ордена Ярослава Мудрого IV і V ступенів, почесну відзнаку президента України, вручену йому Кучмою. За рік до смерті, в 2011-му, Богдана Ступку удостоїли звання Героя України, а лауреатом державної премії Довженка видатний актор став уже посмертно.

Міністр культури та мистецтв України

Встиг Богдан Ступка і попрацювати в уряді. У 1999-2001 роки очолював Міністерство культури, яке тоді мало назву Міністерство культури і мистецтв.

Одним з досягнень міністерства за головування Богдана Ступки стало те, що Україна стала постійним учасником Венеційських бієнале – одних з найпрестижніших форумів світового мистецтва.

Але і будучи міністром, акторську діяльність Ступка не залишав.

Родина

Попри таку відданість роботі Богдан Ступка був взірцевим сім’янином. Усе життя він прожив з однією жінкою – Ларисою Корнієнко, яку боготворив. Неодноразово він наголошував, що, якби не вона, можливо, й не був тим, ким став.

Богдан Сильвестрович має сина Остапа та онука Дмитра. Обидва чоловіки обрали акторську діяльність. Родина відігравала головну роль в житті Богдана Ступки. Він умів знаходити час для найдорожчих людей.

Патріот своєї країни

Богдан Ступка знявся у багатьох фільмах різних режисерів. Чимало ролей зіграно і в російських стрічках. Але Богдан Ступка по-справжньому любив Україну: “Все прекрасно, але все чуже. Найкраще місце – це Київ”.

Навіть отримуючи міжнародні нагороди, Ступка наголошував, що радий сприяти тому, щоб прославляти свою країну. З повагою ставився і до українського глядача, кажучи: “Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є найкращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство. Вважаю, що люди, які допомагають в цьому, – патріоти України”.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР