Після 9 серпня Білорусь перебуває в новій політичній реальності. Відповідальність України як сусідньої держави, як справжнього друга і, нарешті, як законодавця демократичних правил в регіоні – твердо заявити свою позицію.
Про це йдеться в заяві п’ятого президента України, лідера партії “Європейська солідарність” Петра Порошенка.
Він наголосив, що українська влада має надати чіткі відповіді на всі питання, які турбують суспільство:
По-перше, чи визнає Україна президентські вибори в Білорусі як такі, що не були ані вільними, ані справедливими, ані демократичними?
По-друге, чи визнає Україна Лукашенка демократично обраним главою держави і буде далі розвивати з ним відносини?
По-третє, чи підтримує офіційний Київ позицію цивілізованої спільноти і білоруського народу щодо проведення нових президентських і парламентських виборів у Білорусі?
По-четверте, що планує робити України для забезпечення національних інтересів під час обговорення питання Білорусі на екстреному саміті ЄС вже цієї середи? Чи так і не побачимо активну дипломатію президента України у співпраці з лідерами ЄС та його держав-членів для координації наших підходів?
По-п’яте, чи підтримує офіційний Київ запровадження цільових санкцій ЄС проти осіб, причетних до брутального порушення прав людини та застосування сили проти мирних громадян? Якщо так, то чи запровадить Україна аналогічні санкції на національному рівні?
По-шосте, чи не час було б скликати засідання РНБО для затвердження комплексу заходів із метою забезпечення національної безпеки України, включно із зміцненням наших північних рубежів, в умовах посилення російської військової присутності в Білорусі?
По-сьоме, чи не час Україні переглянути політичні відносини з авторитарним режимом, який здійснює репресії проти власного народу і сфальсифікував результати виборів?
По-восьме, в умовах антиукраїнської істерії з боку білоруського режиму та зрадницької позиції в питанні передачі “вагнерівців”, чи аналізує влада плюси і мінуси зміни Мінська як переговорного майданчику Тристоронньої контактної групи? Якщо аналізує, то хотів би нагадати: свого часу я особисто лобіював Мінськ як місце для перемовин із Москвою щодо миру на Донбасі, прагнучи сприяти припиненню міжнародній ізоляції Білорусі, її європеїзації та демократизації.
