Помер останній учасник першого бою УПА

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

У п’ятницю, 3 січня, на Рівненщині помер останній учасник першого бою УПА проти німецьких окупантів Степан Бакунець (уроджений Олександр Шмалюх).
Як передає “Новинарня“, про це повідомив начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України Микола Ляхович.

Степан (Олександр) був стрільцем сотні “Коробки” – фактичної, першої сотні Української повстанської армії – та учасником першого бою УПА проти німецьких загарбників і РОА у лютому 1943 року у Володимирці. Також Шмалюх брав участь у бою з військами НКВС біля річки Бобер у Березнівському районі. Був засуджений радянським режимом до 10 років таборів.

Ветеранові було 94 роки.

“Народився Степан Сидорович 27.08.1925 року в селі Тинне Сарненського району, і саме в садибі його батьків на хуторі Нетуша, в жовтні 1942 року, було засновано перший вишкіл під назвою “Холодний Яр”, для старшин майбутніх боївок ОУН (б). Після сталінських концтаборів жив з дружиною (теж була в’язнем сталінських концтаборів за українську боротьбу) в селі Кураш Дубровицького району Рівненщини, де до останніх днів доглядав братську могилу вояків УПА, які в 1943 році полягли в боях з німецькими і московськими окупантами”, – розповів Ляхович.

Поховали Степана Бакунця в суботу, 4 січня, у селі Кураш.

Як зазначають в Інституті національної пам’яті, Степан Бакунець більше 70-ти років прожив під вигаданим прізвищем. Під час війни утік з етапу українців, яких відправляли на роботу до Німеччини. 17-річним пройшов вишкіл і приєднався до українських повстанців, став вояком сотні під командуванням Григорія Перегійняка-«Коробки». У її складі 8 лютого 1943 року брав участь у першому бою УПА проти німців, звільнивши заручників із комендатури містечка Володимирець на Рівненщині.

У 1944-му, перебуваючи в рідних місцях, навідався до батьківської хати, але натрапив на засідку НКВД. Саме тоді, щоб відвести підозри від родини, назвався Степаном (на честь Бандери) Бакунцем. Пройшов табори Казахстану і Колими. Після звільнення оселився з дружиною, з якою познайомився на засланні, в селі Кураш Дубровицького районі на Рівненщині. У 1976 році Бакунці пошили національний синьо-жовтий прапор, який довгий час зберігали, як реліквію.

У 2019 році Степана Бакунця було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР