National Geographic опублікував статтю про сучасні квіткові вінки

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Відомий американський журнал National Geographic присвятив статтю про традиційні українські квіткові віночки, розповідаючи про творчість української дизайнерки, художниці та фотографа зі Львова Домініки Дикої.

Стаття під заголовком «Spectacular flower crowns rule in Ukraine» була опублікована на сайті видання.

Відома львівська арт-майстерня”Треті півні” на чолі з дизайнеркою Домінікою Дикою створює дивовижні ансамблі етноодягу та робить потім фотопроекти.

«Квіти, пір’я, конопляні нитки, мушлі, намисто, навіть шматочки фольги та воску – це лише деякі з предметів, які українська художниця Домініка Дика вплітає у свої сучасні реконструкції традиційного українського вінка», – йдеться у публікації.

Фото: nationalgeographic.com

Щось старе, але щось нове

Роботи Дикої, зроблені разом з колабораціоністами у її майстерні Треті Півні у Львові, є одними з найбільш неординарних. Вона створює проекти на щойно оцифрованих архівних зображеннях з музеїв, а також з архівних сімейних фотографій.

“Ми використовуємо матеріали, які використовувались й раніше”. Мета, за її словами, «показати традиційний одяг України за допомогою сучасної фотографії та розвінчати асоціації зі старовинними, вицвілими кольорами старих фотографій».

Як пише видання, вінки століттями одягали дівчата як символ чистоти та родючості. Також вони були невід’ємною частиною святкувань та весіль. Вважається, що вінки мають язичницьке походження і їх плели ще до прийняття християнства в 10-му столітті.

«Сьогодні ж, однак, вони є частиною відродження традиційної культури, яку українці впускають в щоденне життя – яке в сучасності пишається історією та дивиться у світле майбутнє», – зауважують автори матеріалу.

Зокрема вінки є класичною прикрасою на народному святі Івана Купала, яке відзначають на початку липня. Окрім України цю традицію мають ще Росія, Білорусь та Польща, йдеться у статті.

Крім стрибків через вогонь, дівчата також плетуть вінки з польових квітів та рослин. Кожна з них кладе вінок на воду і дивиться куди його віднесе течія, або який з хлопців його зловить. Також Івана Купала є святом музики та співів, а останнім часом супроводжується численними постами у соцмережах, наголошується у матеріалі.

Вінки, разом з традиційними вишиванками, стають дедалі популярнішими, каже Дага Грегорович, членкиня українсько-польського музичного гурту DAGADANA, яка з гордістю носить вінки Домініки Дикої.

Віночний бум впливає також на флористів-квітників. За словами киянки Анастасії Прушко, вінки замовляють і на хрещення дітей, і для гостей на дні народження, і на відкриття традиційного українського ресторану і як аксесуари на показ мод.

Фото: nationalgeographic.com

Але найбільшим попитом вони користуються серед наречених на весіллях.

«Такі (вінки – ред.) особливо в попиті для весіль як ознака поваги до українського коріння та традицій і вдягнення вінку також майже завжди супроводжується вишиванками та вишитим вбранням», – каже Прушко.

Але окрім кохання та весіль, тут є ще один елемент – патріотизм, пише National Geographic.

Символ національної гордості

Окрім весілля та кохання є ще один елемент – пaтріотизм.

«Віночки стали популярними після Помаранчевої революції в 2004 році, коли стався підйом національної свідомості – і люди знову полюбили своє коріння, закохались у традиції», – зазначила Прушко.

А друга Українська революція – Майдан 2014 року – коли протестувальники хотіли посилити незалежність України проти російського втрyчання – також супроводжувалась ще більшим заглибленням в народні традиції.

Уляна Явна, засновник магазину «Давній народний одяг» у Львові, каже, що вінтажний вигляд «став дуже популярним після Революції гідності». Вона згадує: “багато жінок носили вінок під час протестів, як певний символ”.

Мейгіл Фавлер, що викладає і досліджує культурну історію Росії, України і Східної Європи в Університеті Стетсона (США), наголошує, що якщо вишиванку раніше вдягали лише на свята, то зараз її можна зустріти на вулицях міст. Також вінки можна зустріти і на сучасних фестивалях.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР