П’ятниця, 19 Квітня

Львів’янку оштрафували за неправдивий допис у Facebook про кількість загиблих від коронавірусу

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Жінку зі Львова суд зобов’язав сплатити 170 грн штрафу за неправдиву інформацію у Facebook про кількість загиблих від коронавірусу. У постанові Мостиського райсуду Львівської області вказано, що 23 березня жінка повідомила про 47 загиблих від Covid-19 львів’ян, коли в той час в Україні було всього 17 загиблих і жоден з них не був із Львівщини, передає Zaxid.net.

«Жінка 23 березня розмістила на своєму акаунті у Facebook фейкову публікацію про те, що від ускладнень Covid-19 у Львові померло 47 осіб, тим самим вчинила поширювання неправдивих чуток. Суд вважає, що таке повідомлення, попри його неправдивість, могло викликати у людини нестримний страх чи неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації (викликати паніку)», – йдеться в постанові Мостиського райсуду.

Сама обвинувачена вини не визнала і заявила, що дільничний поліції, який склав на неї протокол за пост у Facebook, зробив неправильні висновки. Втім, що саме має на увазі жінка, у постанові суду не вказано. Зазначено лише, що вона не оскаржувала складений на неї адмінпротокол та не надала суду доказів, які б спростували версію поліції.

Відтак швею зі Львова оштрафували за поширення неправдивих чуток і призначили мінімальний штраф у 170 грн. Окрім цього жінка має сплатити ще 420 грн судового збору, однак вона має ще можливість подати апеляцію на таке рішення суду.

Це вже не вперше, коли українці останнім часом отримують штрафи за висвітлення неправди в мережі та сіють паніку таким чином. Тож закликаємо вас завжди ретельно перевіряти інформацію, адже це дуже важливо у наш цифровий час, щоб не бути обманутим та не обманути помилково інших.

До слова, в Україні тепер почали маркувати деякі фейкові пости українських користувачів в фейсбуці як «неправдиві» – завдяки проєктам для перевірки фактів StopFake і VoxCheck. Такі повідомлення опускаються нижче в стрічці новин, тобто стають майже недоступними для інших, а позначаються як «недостовірні» з посиланням на джерело спростування.

Мова йде не лише про звичайних користувачів платформи, а також і про публічні сторінки, про медіа, які публікують свій контент у Фейсбуці.