80-річний пенсіонер створив древній Львів на «Левандівському дворику»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

80-річний львів’янин Юрій Краєвський четвертий рік поспіль дивує львів’ян своєю творчістю і непосидючістю.

Літній чоловік розмалював частину фасаду багатоповерхівки і облагородив прибудинкову територію. Використовуючи різні матеріали – дошки, пластикові і дерев’яні ящики, залишки кераміки, бляху, які знаходить удома чи на смітниках, пише «Радіо Свобода».

Він створив оборонні мури, Глинянську в’їзну браму, церкви, які розмальовані різнокольоровими фарбами. Їх пенсіонер купує за власні кошти, допомагають і сусіди.

За освітою Юрій Краєвський механік із обробки деревини, працював на меблевому виробництві. У 2014 році захопився облагородженням подвір’я і досі це хобі його не полишає. Щодня пенсіонер творить кольоровий світ для себе і сусідів, щоб дарувати людям настрій.

А все розпочалось у 2014 році, коли літній чоловік замінив вікно у помешканні і вирішив зовні розмалювати довкола стіну, «для краси». Захоплення його не покидає четвертий рік поспіль. Щодня пенсіонер виходить на вулицю і творить кольоровий світ для себе і сусідів. Не нарікає на комунальні служби, а старається змінити місце, де проживає. У перший рік доводилось прибирати сміття чи лагодити зламані речі, але тепер люди навчились шанувати те, що робить їхній сусід. Фарби чоловік спершу купував сам, зараз трішки допомагають і сусіди, які просять розмалювати стіни і довкола їхнього під’їзду.

© radiosvoboda.org

Планів на літо у львівського пенсіонера чимало: продовжить розмальовувати стіни на будинку і облагороджуватиме територію фортифікаційними спорудами. Сподівається, що до нього приєднаються і сусіди, а також допоможуть із фарбами.

 

Як писала раніше львівська газета “Ратуша”, сам Юрій Краєвський родом із Черкащини, зі села Іваньки Маньківського району, поблизу міста Умань. «Я завжди люблю розповідати історію свого села, — каже пан Юрій. — У нашому селі отаманом був Іванько, він відбирав у свою сотню тільки тих парубків, які мали ім’я Іван, от і сотня, відповідно, називалась Іваньки».

До Львова художник приїхав ще у 1965 році, на запрошення сестри. «Сестра моя жила на Личакові, якось каже мені: «Юра, приїжджай до Львова», от я й приїхав, — згадує маляр. — Коли прибув на старий Львівський вокзал, мене захопила його краса. Мій дід був коваль, робив із заліза різні вироби, ворота, ґрати на вікна та багато іншого, тому я зауважив одразу, що на вокзалі, та й по Львову, все на заклепках, нема жодної зварки. Завжди дивуюсь, яке було колись ставлення до цього всього, скільки це насправді роботи, і тримається воно вже понад 200 років».

Вулиця Чернівецька, 1970. Фото: Jola Lipińska

Також пан Юрій розповів, що кожне місто має свою гаму кольорів, тому, на його думку, не складно малювати те місто, колір якого ти «впіймав». «Кожне місто, в якому я побував, має свій набір кольорів, які з ним асоціюються, відповідно до настроїв, людей і погоди. Львів — європейське місто великого масштабу, тут переважають кольори: синій, чорний, білий, зелений. Львів увесь в зелені, мало є міст, де стільки зеленого», — запевняє Юрій Краєвський.

*Поглянути на цю красу можна на стіні будинку № 94 на вулиці Широкій у Львові.

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР