“Все буде Україна” – останнє інтерв’ю загиблого “Казаха

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

У боях проти російських найманців на окупованих територіях Донбасу 4 грудня загинув український захисник з позивним “Казах”, пише Gazeta.

Побратим загиблого згадує, яким був герой за життя.

– Мішо, ти знаєш, мені все важче зрозуміти, що відбувається в Україні. На початку війни, коли я приїхав сюди, вважав, що ми швидко переможемо цю кремлівську наволоч. Дивлячись тепер на цю ситуацію, розумію, що помилявся. Сама країна не хоче перемоги в цій війні, і нам доведеться довго повозитись, – згадав розмову з “Казахом” побратим.

Полеглий захисник був бійцем ДУК ПС на позиціях у Пісках Донецької області. Там же і загинув від кулі снайпера.

Віктор Матюхін, справжнє прізвище, народився 1966 року у Казахстані.

“Його історія життя неймовірна. Закінчив будівельний технікум, завдяки вмінню малювати, займався іконорозписом. З часом вступив у ряди російських націоналістів, які не підтримували теперішній державний лад. Брав участь у різних протестах проти російської влади. За це його переслідували спецслужби Кремля”, – розповідає побратим.

 

2015-го “Казах” приїхав в Україну, щоб воювати проти російських окупантів. За рік вивчив українську мову.

“Уперше я його побачив під Авдіївкою на позиціях добровольців. Коли мені сказали, що це казах – я не повірив. Вважав, що жартують. Лишень, коли ми з ним поговорили. Вся правда відкрилась”, – згадує побратим.

Осінню 2017 року бійці знову опинились на позиціях.

“Декілька ночей були разом, пліч о пліч. Він заражав мене своєю енергією. Коли стріляв, очі світились. Пригадую, кругом холодно, дощ, вітер. Пальці трусяться, автомат випадає з рук. А “Казах”, як заведений. Стріляє, підбадьорює”, – розповідає товариш.

“Ми з ним планували зняти документальний фільм про його життя. І відіслати в діаспору. Не встигли. Я все відкладав і відкладав це діло. То ж в цьому цілком моя вина. І цього виродка російського, що вбив його”, – розповів побратим.

“Казах” говорив усім: “Я воюю, щоб потім жити в цій країні, а не вмирати”.

Нагадуємо, Віктора поховали 8 грудня на Личаківському цвинтарі у Львові.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР