Скільки податків отримує бюджет Львова та хто найбільші платники – аналітика

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Активний мешканець Львова, активіст та урбаніст Дем’ян Данилюк, який недавно оголосив, що збирається взяти участь у місцевих виборах, опублікував цікаву аналітику щодо руху наших з вами коштів до бюджету Львова. Отже, у 2018 році всі податкові надходження загального фонду міського бюджету Львова становили 5 349,2 млн грн (5,3 млрд), з яких:

  • 3 355,5 млн грн – ПДФО
  • 1 622,2 млн грн – всі місцеві податки,
    з них:
  • 584,5 млн – податок на майно
  •  1 021,5 млн – єдиний податок (сплачують ФОПи)

Детальніше про надходження від ПДФО (це податок на нашу зарплату):

  • від державних підприємств, установ, організацій – 1 136,0 млн грн (34%),
  • від комунальних – 342,4 млн грн (10%)
  • від приватних – 1 876,5 млн грн (56%).

Неподаткові надходження загального фонду становили 302,5 млн грн (адміністративні послуги, деякі штрафи тощо).

Щодо спеціального фонду (т.з. “бюджет розвитку”), то доходи становили 532,6 млн грн, а це, зокрема:

  • продаж земельних ділянок – 111 млн грн
  • пайова участь на розвиток інфраструктури – 156 млн (цього ледь вистачить на сяку-таку нову школу або каналізування Білогорщі)
  • власні надходження бюджетних установ – 147 млн

З державного бюджету ми отримали у вигляді офіційних трансфертів, субвенцій (освітня, медична тощо – по суті, зарплати працівникам закладів освіти та охорони здоров’я міста; а також на субсидії населенню) – 3 478,1 млн грн (3,4 млрд). Запам’ятайте: ці кошти неможливо витрати на щось інше.

Разом бюджет міста 2018 вийшов – 9 662 682,865 грн (9 мільярдів 662 мільйони). З яких оті 3,4 мільярди пішли на захищені статті – бюджетникам (медики, освітяни тощо та утримання їхніх установ).

Отже: найбільшим доходом місцевих бюджетів є ПДФО – податок на нашу зарплату (офіційно найманих працівників). Цей податок сплачують всі, зокрема: працівники приватних підприємств, як-от МакДональдз, працівники УкрПошти та Нової пошти, вчителі, поліцейські і навіть чиновники. За них (нас) це робить бухгалтерія, тому більшість людей не відчуває і не розуміє скільки і яких податків вони сплатили. Ставка цього податку становить 18% – додайте до вашої зарплати “на руки” цю суму. Він розподіляється у три бюджети: 60% – місцевий, 25% – державний, 15% – бюджет області. У Львові надходження від ПДФО становлять ~61% доходу загального фонду міського бюджету (як буде у 2020-му ще невідомо).

Нагадую, що загальна сума ПДФО у 2018 = 3 355,5 млн грн (3,3 млрд), а весь бюджет Львова становив 9,6 млрд грн.

Розподіл надходжень цього податку за формою власності підприємств:

  • від державних підприємств, установ, організацій – 1 136,0 млн грн (34 %),
  • від комунальних – 342,4 млн грн (10%)
  • від приватних – 1 876,5 млн грн (56 %).

І нарешті найцікавіше – ТОП-10. У 2018 році 10 найбільших платників ПДФО сплатили до міського бюджету м.Львова – 444,7 млн грн: (серед підприємств / установ всіх форм власності).

1. Філія Львівська залізниця – 129,1 млн грн (держ),
2. НУ Львівська політехніка – 59,9 млн грн (держ),
3. НА Сухопутних військ ім.П.Сагайдачного – 37,2 млн грн (держ),
4. ЛНУ ім.І.Франка – 36,9 млн грн (держ),
5. Філія Пасажирська компанія Львівської залізниці – 35,0 млн грн (держ),
6. ГУНП у ЛО (Поліція) – 32,9 млн грн (держ),
7. ЛНМУ ім. Данила Галицького – 30,2 млн грн (держ),
8. Кредобанк – 28,2 млн грн (прив),
9. Філія Нестле Україна – 28,1 млн грн (прив),
10. Львівобленерго – 27,2 млн грн (прив).

10 найбільших ПРИВАТНИХ СГД сплатили податків до міського бюджету 2018 році – 218,3 млн грн, в т.ч. :

1. Кредобанк – 28,2 млн грн,
2. Філія Нестле Україна – 28,1 млн грн,
3. Львівобленерго – 27,2 млн грн,
4. Галичфарм – 25,3 млн грн,
5. Концерн Хлібпром – 23,5 млн грн,
6. Львівхолод – 18,1 млн грн,
7. Сільпо-Фуд – 17,9 млн грн,
8. Філія Нова пошта – 17,9 млн грн,
9. Епіцентр К – 17,0 млн грн,
10. Ідея банк – 15,1 млн грн.



Як бачите, найбільшими одноосібними платниками податку на зарплату є державні підприємства, установи, організації. Поліція Львівської області сплатила ПДФО більше ніж приватний КредоБанк чи Галичфарм. Ще довго доведеться чекати на приватного інвестора, який позмагається за першість з Львівською залізницею. Водночас, у відсотковому співвідношенні всі приватні підприємства зареєстровані у Львові надають 56% (найбільше) ПДФО до міського бюджету, коли державні підприємства / установи / організації лише 34%.

Повторюся: посадовці Львівської міської ради також платять цей податок, 60% якого повертається назад у міський бюджет. Не плутайте посадовців з депутатами! Крім того, місцеві депутати не отримують зарплати від міськради. Їхня діяльність – волонтерська.

А що там туризм? І як тут не згадати про десятки маніпулятивних дописів, телесюжетів і “джинси” від “типових” політиків-демагогів та кандидатів-випадковців: одні знецінюють, інші нахвалюють туристичну галузь, або ж, перші розповідають про промисловість, другі взагалі не можуть нічого змістовного сказати. Так і живемо …

Тому, коли ви чуєте від політиків чи кандидатів про: “туризм годує Львів” або “ставка на туризм це помилкова стратегія” – засумнівайтесь, щонайменше. Так, туристична галузь – це кілька тисяч робочих місць (якщо врахувати сюди ще й заклади харчування та інші супутні послуги), але туризм точно не годує Львів! Так само демагогічно звучать закиди, про туризм як помилку. Помилкою буде – зацикленість на туризмі, а його ігнорування – дурістю.

 І про ІТ-столицю. Суто в плані податкових надходжень до міського бюджету від безпосередньої діяльності ІТ-шників – це значне перебільшення, принаймні, поки що. Більшість з них є ФОПами 3-ї групи (Єдиний податок 3% або 5%), а у 2018 році ФОПи (всіх груп, а не лише ІТшники) сплатили ЄП до бюджету Львова на суму 1 021 556,9 млн грн (1 млрд 21 млн), що є МЕНШЕ ніж ПДФО всіх державних підприємств / установ / організацій – 1 136,0 млн грн.

Якщо ж говорити про загальний позитивний ефект для економіки міста, то так – ІТшники хороші споживачі, бо мають більшу (значно!) купівельну спроможність і завдяки цьому в економіці Львова крутиться більше грошей.



Як збільшити надходження у міський? За чинної системи оподаткування та розподілу податків – це буде доволі важко. Всі попередні роки кількість приватних підприємств та підприємців (ФОПів) зростала, як і податкові надходження від них. Швидше за все (хоча в умовах пандемії важко робити прогнози) зростатиме й надалі, але ці темпи будуть вкрай повільними. Міста і країна, а головне люди, потребують податкової реформи – спрощення найголовніше. Це робить Верховна Рада.

Без реформи правоохоронних та судових органів, чим мали б зайнятися Верховна Рада та президент, залучити інвестора буде надзвичайно складно. Чому? Бо іноземний інвестор не хоче ризикувати, а в Україні ризиків повно. Ні, інвестори не дивляться суто на Львів – ми не місто-держава. Насамперед, будь-яка компанія перевіряє два аспекти: 1 – що із законодавством країни в галузі в яку вони планують вкласти кошти? Чи адекватна центральна влада цієї країни? Що з правоохоронцями і судами? Що з корупцією? 2 – купівельна спроможність громадян (кінцевого споживача), адже в будь-якому разі, навіть орієнтований на експорт інвестор, все одно розраховує не певну частку внутрішнього споживання. Приклад? Найпростіший – Ашан – інвестор орієнтований на внутрішнє споживання. Він не заходив на ринок України, поки купівельна спроможність не виросла до прийнятного (для нього) рівня. Про інвестора, як-от Tesla Inc, поки що, недоцільно говорити – ми їм наразі нецікаві.

Не треба нам того іноземного інвестора! – скажете ви. Ну, гаразд. Тоді наша економіка буде наздоганяти польську не 20 років, а всіх 50. Як і ваша зарплата.

Найбільш реалістично і в межах повноважень ОМС – провести достеменний і якісний аудит всього комунального майна (землі, нерухомості) та перегляд всіх чинних договорів оренди. Всі операції щодо всього майна проводити лише через систему Прозоро. Абсолютно все. Від продажу нерухомості до здачі в оренду місць під святкові ярмарки, від розміщення рекламних конструкцій до літніх майданчиків ресторанів.

Автор: Дем’ян Данилюк, львівський урбаніст та активний мешканець Львова, який раніше працював штатним радником чинного міського голови Львова з питань інфраструктури.

Недавно він заявив, що збирається взяти участь у місцевих виборах 2020. Активіст має амбіції стати головою Львівської ОТГ (мером Львова), але не хоче приєднуватися до політичних партій. Відтак, пропонує небайдужим львів’янам пожертвувати йому кошти на заставу для участі у виборчій гонці. Потенційний кандидат підготував свою програму та презентацію, з якими можна ознайомитися у вільному доступі.
Рахунок для підтримки Дем’яна: https://privatbank.ua. Необхідно 140 тис гривень застави, щоб зареєструватись кандидатом. 

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР