П`ять книжок, які створять новорічній настрій на зимові свята

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Завдяки різдвяним сюжетам, новорічним історіям та містеріям ці книжки обов’язково подарують вам казкову атмосферу. Про це йдеться у матеріалі ТСН.

Взимку існує безліч речей, які надихають на творчий відпочинок, але насамперед — це час, який можна присвятити улюбленим книжкам. Саме вони спроможні створити святкову атмосферу завдяки різдвяним сюжетам, новорічним історіям, зимовим містеріям у будь-якому жанрі класичної та сучасної літератури.

Дж. Р. Р. Толкін. Листи Різдвяного Діда. – Л.: Астролябія

Для дітей автора цієї збірки Різдвяний Дід був особою цілком реальною. Він не тільки приносив їм подарунки на Різдво, але й надсилав щороку листи з привітаннями та малюнками. У цих листах він описував свій будинок, своїх друзів і ті події, часом кумедні, а часом тривожні, які відбувалися на Північному полюсі.

Перший лист прийшов у 1920 році, коли старшому синові автора було три роки; відтоді листи приходили кожного Різдва, понад двадцять років поспіль, аж поки діти виросли. Іноді запорошені снігом конверти з маркою Північного полюса знаходили в будинку на ранок після свята, іноді їх приносив листоноша.

Натомість листи, які діти складали у відповідь, немов самі собою зникали з камінної полиці. Спочатку в листах згадувався лише Білий ведмідь, потім з’явилися снігові ельфи, руді гноми, печерні ведмеді і племінники Білого ведмедя, який був радником Різдвяного Діда і головним джерелом неприємностей. Це через нього Різдвяний Дід плутав подарунки, утім, сама історія про це завжди знаходить своїх адресатів.

Львів. Смаколики. Різдво. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

У цій збірці відомі українські авторки розповідають різдвяні історії. Про віру, кохання, вірність, надію. Сюжети, запропоновані Вікторією Гранецькою, Дарою Корній, Тетяною Белімовою, Нікою Нікалео та іншими начебто буденні, відбуваються у знайомих місцях галицької столиці, але кожного разу це народження чергового дива. Насамперед -Різдвяного. Ритуали, рецепти, святкові таїнства.

“Львів снив Різдвом… — пише Дара Корній. — Гори пампухів — з вишнями, маком, повидлом і без, здобна медова кутя з різними легумінами 1 і поруч скромна, лишень з маком та родзинками, сухі білі гриби в пісному борщі, узвар із сушених райських яблук, може, навіть із саду Божого, груш, слив, запашний глінтвейн, котрий рясно пахне не тільки дешевим виноградом, а й ароматними приправами… Різдво. Його можна побачити, спробувати на смак, понюхати, торкнутися пальцями і навіть почути”.

Майкл Бонд. Паддінгтон. Валізка. — Х.: Ранок

Насправді це не одна, а цілих шість книжок, які входять в одну новорічну “валізку”! Чому саме валізку, а не, скажімо, кошик? Тому що цей ведмедик, якого родина Браунів знайшла на лондонському вокзалі – справжній джентльмен родом з Перу, він носить капелюх (в якому тримає бутерброди з джемом), стильне пальто (подароване, щоправда, вже в Лондоні) і тягає за собою цю саму валізку, в якому все його майно – ручка, щоденник та ще якісь дрібнички.

 

Загалом Паддінгтон належить до рідкісних ведмедів, і хоч би чим він займався — прикрашав будинок, працював детективом чи фотографував — усе це має ознаки страшенного безладу як невід’ємної риси цього волохатого героя. Зокрема, у різдвяній валізці нас чекають такі історії, як “Паддінгтон та метушливий день”, “Паддінгтон на ярмарку”,  “Паддінгтон у зоопарку”, Паддінгтон господарює”, “Паддінгтон і фруктова веселка”, “Паддінгтон” малює.

Утім, хоч би де був наш герой, найбуденніші речі стають надзвичайними, якщо він прикладає до них свою лапу. Адже хто, крім нього, може закинути на дерево газонокосарку сусіди, наробити рейваху в банку або підпалити бороду Діду Морозу на Різдво! Хай там як, але Падінгтон був визнаний British Animation Awards кращим мультиплікаційним персонажем Великої Британії усіх часів, а його автор за свій внесок у скарбницю дитячої літератури отримав орден Британської імперії.

Філіп Пуллман. Північне сяйво. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

Історію неймовірних пригод дівчинки на ім’я Ліра Белаква можна назвати вершинним досягненням у жанрі фентезі. Головна героїня поєднує в собі риси найкращих представниць цього екзотичного чтива – від Аліси з-під пера Льюїса Керрола до Аліси Селезньової з епопеї Кіра Буличова. Не минаючи  при цьому Пеппі Довгу Панчоху від Астрід Ліндґрен і андерсенівську Маленьку Розбійницю.

Зухвала, метка і кмітлива учениця Оксфорду з роману Філіпа Пуллмана, вирушаючи на Північ з мандрівними циганами у пошуках захопленого гоблінами батька, зустрічає на своєму шляху численні перешкоди, серед яких сутички з викрадачами дітей, безжальними самоїдами і войовничими татарами. Чи досягне героїня роману своєї мети? Мабуть, так, адже їй в цьому допомагають летючі відьми, ведмідь в обладунках і таємне знання про Космічний Пил, через який, власне, й трапилась ця дивовижна історія. І яка, слід додати, вже екранізована, а ролі в ній виконали Ніколь Кідман, Єва Грін і Деніел Крейг.

Сакі. Шокова терапія. – Х.: Фабула

У книжці популярного англійського сатирика Гектора Г’ю Монро, який публікувався під псевдонімом Сакі (мовою фарсі це слово означає “виночерпій”), зібрані іронічні сюжети в стилі Оскара Вайлда і гумористичні оповідки в дусі О.Генрі. З одного боку, перед нами панорама Едвардіанської епохи — періоду перед Першою світовою війною, коли Англія досягла процвітання, — але за цим благополуччям уже бовванів привид загальноєвропейської катастрофи.

З іншого боку, свята за всі часи ніхто не скасовував — про це йдеться, зокрема, в оповіданнях “Напередодні Різдва” і “Реджинальд святкує Різдво”. Причому святкують в них по-різному, хтось – класично, а хтось – оригінально. Наприклад, в одному з сюжетів мова про те, як селяни вірять: якщо опівночі на Різдво зайти до хліва або до стайні, то можна почути, як розмовляють між собою тварини. “Ну, то ходімо ж до хліва й підслухаймо, про що вони балакають!” — жваво відгукується хазяйка оселі.

У другому випадку різдвяні свята минають у більш “поважних” справах. “Вечорами ми намагалися забути про денні турботи й обов’язки — ось тоді й починалося бурхливе життя, — дізнаємося ми подробиці, дотичні до теми нашого огляду. — Майже одностайно було вирішено, що карти — надто бездарне й порожнє заняття, тому більша частина гостей грала в те, що вони самі називали “книжковою вікториною”. У будь-якому разі відчуття свята під час читання цієї гумористичної збірки гарантоване!

Автор – Ігор Бондар-Терещенко

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР