Масштаби вражають: їдемо на найбільшу у Львівській області вітроелектростанцію

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Вітрова енергетика в Україні – це один з потужних напрямів розвитку сучасної енергетики будь-якої країни. Україна має значний природний потенціал для реалізації вітроенергетичних проєктів. Сьогодні ми поговоримо про два масштабні проєкти – це СЕС Старий Самбір-1 і Старий Самбір-2. Обидві станції знаходяться у місті Старий Самбір, але на протилежних пагорбах. Це була перша вітроелектростанція збудована на заході України в гірському районі.

Їдемо в напрямку Старого Старого Самбору й робимо зупинку, щоб помилуватися сучасною вітровою електростанцією. Перша станція буде по ліву сторону, друга – по праву. Подібні вітряки на наших пейзажах виглядають дуже незвично. На СЕС Старий Самбір-1 встановлено 4 турбіни, на СЕС Старий Самбір-2 аж 6. Повністю завершили роботи і запустили станції у 2016 та 2017 році, відповідно. Кількість інвестицій у другу ВЕС оцінили в 1,2 млрд грн (на той час 36 млн євро).

На фото друга самбірська ВЕС. На тій горі 6 турбін. Фото: veterdoit.com

Цікаво, що вони є одними з найпотужніших у країні (3,3-3,45 МВт кожна турбіна). Загальна генеруюча потужність обох ВЕС становить 33,9 МВт. Середньорічна генерація становить в середньому 74 млн кВт/год електроенергії щорічно. Цього достатньо для забезпечення електроенергією споживачів майже 40 тис домогосподарств.

Старий Самбір ВЕС – 1

Старий Самбір ВЕС – 2. Далі видніється перша ВЕС

До вітряків є під’їзди – можна виїхати машиною на самісіньку гору, а можна й залишити її і піднятись догори пішки. Охорони наразі немає, можна вільно прогулятися і насолодитися справжньою величчю вітряків та неперевершеним краєвидом, який відкривається з кожного пагорба.

Машина-кросовер відносно вітряка

Краєвид з першої станції

Як відбувалось будівництво станції?

«Доставку турбін було заплановано на серпень 2014 року, але тут виникла проблема з нашої сторони: в Україні на той час було лише два підйомних крани, які могли б встановити турбіни – один з них не використовували для виконання приватних замовлень, а інший був заблокований бoйовиками у зоні АТО. І навіть після тривалих перемовин доставити кран у Старий Самбір так і не вдалося. В результаті аналогічний кран довелося замовити у Європі, а це ще плюс півроку втраченого часу», – розповідав Максим Козицький, директор ТОВ «Еко-оптіма» та теперішній голова Львівської ОДА. Обидві ВЕС керуються компанією «Карпатський вітер», яка входить до групи компаній «Еко-Оптіма»

Монтування агрегата Старий Самбір ВЕС – 1

Монтування вітряків проводили фактично безперервно, у дві зміни, підлаштовуючись до погодніх умов. Доводилося також працювати і при мінусовій температурі. Складність завдання пояснюється розмірами вітряків: висота щогли в обох вітряків становить 119 м, довжина лопаті – 56 м. Встановлення одного вітряка забирає приблизно два тижні часу, але ще більше часу йде на підготовчі роботи: підвіз матеріалів, облаштування дороги. Наприклад, на монтування фундаменту (24 метри діаметру, 3 метри глибини і 800 м³ високоякісного бетону) було витрачено місяць часу і ще місяць часу довелося чекати, поки затвердне бетон і фундамент стане достатньо міцним для такої масивної конструкції. Задля зниження витрат на доставку бетону і швидкості виконання цих робіт було спеціально збудовано бетонний завод у Старому Самборі.

Перед тим, як споруджувати вітряки, було проведено спеціальні шумові експертизи. Відповідно до чинних норм, вітряк може знаходитися не ближче, ніж за 350 метрів до найближчої житлової споруди. Вітряки поблизу Старого Самбора знаходяться на безпечній відстані 720 метрів від найближчої будови.

ВЕС знаходиться в низинах Прикарпаття біля верхів’я річки Дністер. В зоні Карпат достатньо сильні вітри, середньорічна швидкість вітру складає 6,5 – 7,5 м/сек. Такий потенціал вітру дає можливість будувати рентабельні потужні промислові вітроелектростанції. Вітряк запускається за швидкості вітру приблизно 3,5 м/с., набирає свій максимум на 11,5 м/с. і працює до 25 м/с. Швидкість вітру від 11 до 25 м/c не впливає на обсяг виробленої енергії і на швидкість руху вітряка. У літній період виробництво електроенергії падає приблизно у три рази порівняно із зимою, коли швидкість вітру набагато вища.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР