Четвер, Вересень 19

Кореянка переїхала до Львова, аби вивчити українську

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та сторінку в Instagram

Вже понад п’ять років в Україні живе викладач корейської мови На Йон. Вона вивчає українську, а українців вчить корейської.

Вперше почула українську мову в Японії, коли навчалася в університеті. Там мала багато друзів з України, які теж здобували освіту, – пише “Радіо Свобода”.

Ідея викладати корейську в Україні виникла тоді, коли в Японії відчула сувору конкуренцію, бо таких викладачів там дуже багато.

“Я хотіла чогось нового й свіжого для себе. Почала шукати інформацію про Україну: як сюди дістатися, чи можна знайти роботу і таке інше. Читала про досвід іноземців в Україні, але зрозуміла, що треба спробувати самій – почала подорожувати українськими містами. Вперше поїхала до Львова, потім до Києва, Одеси і так далі. Я одразу ж подумала, що жити у Львові мені буде дуже комфортно. У цьому місті я почуваюся затишно і спокійно. Я відчула, що Львів – це найкраще місто для мого другого життя”, – розповідає кореянка.

Мову вивчала сама, спостерігаючи за тим, як розмовляють друзі, як вони пишуть.

​(Кореянка На Йон читає вірш Богдана-Ігора Антонича «Лист»)

 

“Львів мені дуже сподобався: все таке гарне, чудова архітектура, кав’ярні і, що важливо, – гарна українська мова. Я одразу ж подумала, що жити у Львові мені буде дуже комфортно. У цьому місті я почуваю себе затишно і спокійно. Я відчула, що Львів – це найкраще місто для мого другого життя”, – говорить На Йон.

На запитання, які кроки треба зробити українцям, щоб зберегти свою мову, вона відповіла:

“Перше і найголовніше – треба мати любов до мови й усвідомлювати її важливість. Адже відчувати мову – це означає і відчувати цю країну. Важливо відкинути таку думку, що «якщо всі навколо розмовляють російською, то, мабуть, це зручно, і я теж буду говорити так». Якщо всі люди будуть так пристосовуватися, то українська мова не зможе існувати. Це дуже страшна ситуація, я не хочу, щоб в Україні так було.

Великий приклад: у Кореї є посольство України, вони всі розмовляють там російською. Мені це дуже дивно, адже посольство – це обличчя країни. Якщо в Кореї хтось із держслужбовців говорить іноземною, то ми зазвичай пишемо скарги, бо нас це обурює, адже з наших податків вони отримують зарплату.

У світі є так багато країн, але далеко не всі мають свою мову. Велике щастя мати таку гарну мову, як українська”.

Повне інтерв’ю можна прочитати на сайті Радіо Свобода.

Новини партнерів:
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР