Вівторок, Вересень 18

Десять проблем львівського аеропорту

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Ось тут я описав “Десять причин чому я люблю львівський аеропорт” і я вважаю, що львівський аеропорт на сьогоднішній день є найкращим в Україні. Та все ж сьогодні розглянемо те, що все-таки тримає наш прекрасний аеропорт та не дає повноцінно стати європейським.

Спершу прочитайте статтю вище.

Прочитали? – тепер можна далі.

Оті 10 коротких пунктів, то прекрасний план роботи на найближчий рік. Навіть не потрібно мучитись і наймати консультантів, просто берете, та одне за одним виправляєте.

1 . Таксі. Живемо в 21 столітті, у Львові вже давно є Убер, навіть національний Уклон підтягнувся до Убера, а в аеропорту європейського міста далі тебе зустрічають наглі-бамбіли. Навіть не хочу чути, що це неможливо вирішити. Це саме огидне обличчя корупції, яке зустрічає приїжджих людей. Важко уявити огиднішу ситуацію коли іноземці торгуються з тими баригами за 50 гривень – “фу”. Їх взагалі необхідно вигнати за територію аеропорту! Як там говориться в класному гаслі: “Візьміть і виженіть”. Для мене зникне корупція в аеропорту тільки тоді, коли зникнуть бомбіли! І навіть не хочу слухати, що ці наглі жлоби в кожанках, то сертифіковані таксисти аеропорту – це не так!

2. Проїзд. Чому не можна викликати поліцію або домовитись із екіпажем, який буде штрафувати автобандерівців, які на 5 хвилин (в реальності на весь день) паркуються під знаком на смузі проїзду? Усіх включаючи таксистів бомбіл, закінчуючими самими працівниками аеропорту – усіх нафіг на платний паркінг – дорога для того, щоб їздити! Навіть сертифіковані таксі базуються за 5 метрів ходьби пішки на паркінгу. Екіпаж поліції та кілька десятків штрафів на місяць врятують ситуацію.

3. Паркінг. Вже і робили і переробляли, а все одно виходить, хап-мара. Збудувати окремий кіоск, весь скляний і гарний, всередині тепло бо гріє калорифер. Всередині стоїть автомат плати за паркінг (в розмірах 2 кубометри), і він курва його мать не приймає платіжних карток. Таке саме безглуздя зустрічав тільки у ТЦ Форум, де опівночі я не міг виїхати з паркінга бо не маю 15 гривень готівкою щоб згодувати автомату. То ще не все, автомат не повертає решти, тому минулого тижня щоб оплатити за парковку 10 гривень, мені довелось заплатити 100 гривень, бо менших купюр не було. Ну от ПриватБанк чи iBox завжди пропонує перерахувати решту на благодійність чи мобільний телефон, а автомат аеропорту просто написав: “мєлочь: 90 грн (втрачено)” – “Та це просто мєрзость!” Не знаю що гірше, цинізм слова “мєлочь” чи те, що в 21 столітті не змогли купити автомат для оплати карткою (звільніть завгоспа по закупівлях і замініть той автомат).

4. Клейонка. Та перестаньте замотувати в клєйонку ті валізи. Валізи існують для того, щоб бути подряпаними, брудними, потертими, обліпленими наклейками і так далі. Бо на то вони і є валізи. В цілому світі люди до валіз ставляться, як до витратного матеріалу, і тільки в нас треба замотати аби вдома на балконі виглядало, як нове. Яка різниця, як воно виглядає на балконі, тебе в аеропорту за кілометр видно, що ти жмот із срср. В мене ще ніколи в аеропорту нічого не вкрали з валізи – то для тих хто замотує замість замка. У Європі клейонкою не мотають валізи.

 

5. Секуріті. мене завжди перевіряють, та відправляють на додатковий контроль в аеропортах інших країн, якщо я прилітаю зі Львова. Тому що ніхто не довіряє рівню безпеки у львівському аеропорту. Ті кілька людей на двох рамках на другому поверсі живуть сьогодні так як і вчора. Існують міжнародні стандарти безпеки в аеропортах, ну та адаптуйте процеси до них і пройдіть міжнародну сертифікацію. Я не хочу проходити зайві контролі після львівського аеропорту (досвід подорожі – це не лише той час який проведений в аеропорту, а також наступні кілька кроків). Оті 8-10 людей, які на другому поверсі перевіряють багаж та людей на наявність заборонених предметів – потребують навчання і ще раз навчання. В нормальному аеропорту, якщо кількість людей збільшується, процес автоматично розпаралелюється та усі працівники в цілому стають ефективніші. У нашому аеропорту незалежно чи 2 чи 200 людей в черзі: перше сварять, щоб не дай боже більше людей зайде в секюрну зону за скло, і в цілому швидкість взагалі не зростає – люди просто довше стоять в черзі.

6. Транспортний рукав. Навіщо збудовані оті рукави через які люди мають заходити в літаки, якщо я мушу пішки ходити по асфальті та смугах руху? Замалі літаки? А де були менеджери коли купували їх, думали що тут двоповерховий Аеробус прилетить? А тепер ті хто керують аеропртом, мусять придумати як їх адаптувати (продати та купити менші). Я не хочу по дощі чи снігу бігти по злітній смузі, я ж в європейське місто прилетів (то зараз я передав слова британця).

7. Кагебешники. Коли я прилітаю додому, то від літака до паспортного контролю мене супроводжують люди в камуфляжній формі, або стоять на кожних дверях. Хіба я нелегально перетинаю кордон, чи я загублюсь в пустому терміналі аеропорту? Мені не потрібен прикордонник-провідник, зробіть навігаційні таблички. Я був в десятках аеропортів світу і там працює проста навігація на табличках і люди не губляться (заберіть, будь ласка, кагебешників в камуфляжах).

8. Інформація. Кілька разів коли затримувався літак або виникали додаткові запитання, я намагався дізнатись хоч якісь деталі та скільки далі чекати та чи чекати взагалі. Там при вході є стійка інформації де сидить кілька молодих людей. Вони не знають більше окрім того, що я можу прочитати на інформаційному табло чи на сайті. Навіщо вони там сидять? Дайте їм доступ до ширшої інформації, вони будуть приносити більше користі.

9. Реклама. Ота стіна іржавих та пустих рекламних щитів додає неймовірного краєвиду. Весь Львів засраний рекламою, кожен стовп, Андрій Іванович не може то побороти, а от в аеропорту лише два банера Perfectial і на більше не змогли продати (аеропорт – це бізнес структура, де усі комерційні процеси повинні бути відповідними). Якщо не продається реклама, женіть такого сейла або віддайте ті рекламні площі приватній компанії.

10. Дорога. В’їзд із вулиці Любінської – це прекрасно, але також існує зі сторони Кульпарківської, але там дорога від аеропорту іде в 4 смуги і в раз впирається в пустир, через який можна лише трактором проїхати. А за 100 метрів за пустирем іде далі нормальна дорога. Я розумію, що то не територія аеропорту. Але ж коли б ви збудувати на окраїні міста свій магазин, то в першу чергу подбали б за те щоб людям було яким чином добратись. Окрім вас ніхто там не збудує тих 100 метрів дороги, та сама вона теж не збудується.

Автор: Іван Лешко для OnePaperBook


Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР