Чому Vulytsia, а не Street?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Андрій Назаренко на своїй Facebook сторінці спробував розібратися, чому vulytsia — це краще, ніж street.

— Для чого потрібна вулична навігація?

Основна мета вуличної навігації, чи це табло на автобусній зупинці, чи карта, чи вуличний вказівник — допомогти потрапити в потрібне місце. Проблема починається, коли людина не розуміє української — як їй допомогти?

— Чому б не написати англійською?

Так, англійська мова — найпоширеніша у світі. Але, рівень володіння англійською мовою в різних країнах світу різний. В Україні він невисокий, в найближчих сусідніх країнах — також. Велика вірогідність того, що турист з Румунії не порозуміється з українцем англійською. Велика вірогідність, що замість проспекту Шевченка, українець вкаже напрямок до вулиці Шевченка. Ризиків багато. Бо ж існують вулиці, проспекти, провулки, площі, набережні тощо.

Відсоток населення, що може підтримати діалог англійською.

Основною проблемою є нерозуміння писемності, а не мови. Кирилицею користується лише близько 250 мільйонів людей, в той час як 2/3 землян постійно послуговується латинською абеткою. На щастя, існує транслітерація.

Кількість користувачів різних абеток:

  • латинська — понад 6120 млн;
  • китайська — близько 1340 млн;
  • арабська — понад 660 млн;
  • деванаґарі — понад 600 млн;
  • кирилиця — близько 250 млн;
  • інші — близько 825 млн.

— Але ж іноземець не може перекласти vulytsia без словника!

Якщо ви не орнітолог чи палеонтолог, ви не зможете зрозуміти, що таке Physornis fortis. Але, якщо є контекст…

 

Так само очевидне з контексту значення слова vulytsia, бо написане на карті або на будинку. Коли я запитував про це в друзів з закордону, вони відповідали: ««it all about the sighns, not really reading what it is.. u know its street from first sight» — «це не те щоб „читання“… ти розумієш, що йдеться про вулицю, з першого погляду».

— І що, іноземець вимовлятиме «Vulytsia Shevchenka»?

Так. А ще він встигне вивчити diakuiu, borshch, varenyky і horilka. Вивчити п’ять-десять слів — неважко і цікаво, згадайте хоча б себе за кордоном.

— Стоп-стоп. А для чого вигадувати велосипед. В Європі ж точно перекладають вказівники!

А от і ні. Ніхто не цурається своїх стрітів, штрасів, страд, дромів, вуліц, уліц, віа, штрад, строгетів, плазолетів, тргів, гассе, страатів тощо. Варто зауважити, що така ситуація навіть в країнах, де рівень володіння англійською наближається до 80 %!



— А чому тоді не транслітерують буржуйські назви кирилицею?

Не повірите, транслітерують. Про Бейкер-стріт чули? А бачили, як виглядала міська навігація в Берліні 1945-го? Чому там «плац», а не «площадь»? Так отож.


Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР