За останні роки на території Львівщини та загалом всієї Західної України широко поширився один небезпечний інвазійний вид – борщівник Сосновського. Площа, яку захопила ця рослина, становить понад 627 га. Ця рослина – небезпечна для людей, пише ІП “Діло”.
Борщівник Сосновського є багаторічною рослиною висотою до 3-5 метрів і товщиною стебла до 10 см. Він є дуже невибагливим, легко дичавіє і мігрує. Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, занедбані пасовища та закинуті території. Рослина є зимостійкою, витримує морози до -20, -25 °C. Борщівник легко розмножується і поширюється територією, захоплюючи все нові простори, агресивно витісняючи місцеві види трав’яних і деревних порід. Цвіте один раз в рік всередині літа, утворюючи при цьому багато плодів і після цього відмирає. Саме тоді він є найнебезпечнішим для людей. Сік борщівника під час контакту зі шкірою людини викликає важкі дерматити, схожі на опіки, які потім важко загоюються. Зверніть увагу, що дотик до рослини може в перший час не дати жодних неприємних відчуттів. Час прояви опіку складає від декількох годин до декількох діб.
Історія занесення на наші землі
Про борщівник Сосновського в СРСР стали говорити ще наприкінці 40-х років минулого століття. Тоді після війни шукали швидких способів для відновлення економіки та сільського господарства. Борщівник розглядали як дешевий корм для худоби. Тому його почали культивувати далеко за межами ареалів поширення, а саме Кавказу. Однак проблема цієї рослини у тому, що корови, поїдаючи його, дають молоко з гірким присмаком, яке є непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Також борщівник не є ефективним для вигодовування худоби на забій. Більше того, ця рослина має токсичну дію на людську шкіру. У Балтійських країнах та в Білорусі рослину стали називати «Помстою Сталіна», бо саме особисто за його розпорядженнями у 50-х роках масово засіювали борщівником пасовища Прибалтики. Тож незважаючи на всі мінуси на які вперто закривала очі комуністична влада, борщівник Сосновського опинився і в Україні. У 1962 році Міністерство сільського господарства УРСР спеціальним наказом зобов’язало провести вивчення та дослідження борщівника як «високоврожайної силосної культури» і таким чином засіяли ним практично всю Україну.
Зараз у всіх країнах Євросоюзу борщівник Сосновського офіційно віднесений до так званої карантинної групи рослин. В ЄОКЗР (Європейська організація із карантину та захисту рослин) борщівник Сосновського внесено до списку А2. Зокрема, у Фінляндії знищення борщівника стало частиною державної програми, на реалізацію якої уряд відвів 20 років. У Німеччині, Чехії, скандинавських країнах, в Естонії вже діє національна програма боротьби з борщівниками. У Білорусі на рівні уряду розроблено План дій щодо запобігання та мінімізації збитків від поширення небезпечного виду рослини. В Україні ж попри очевидну небезпеку цього досі не зроблено і з ним боряться лише господарським методом, тобто вибірково механічним чи хімічним способами.
Швидка допомога при контакті з борщівником
У разі контакту з борщовиком, навіть якщо у вас немає неприємних відчуттів, необхідно:
- ретельно промити уражені місця водою з милом;
- обробити спиртом (знежирити шкіру, щоб послабити поразка) або слабким розчином марганцівки, або прикласти примочку із розчину фурациліну;
- захистити уражені ділянки шкіри від сонячних променів мінімум на дві доби;
- прийняти протиалергічний засіб;
- змастити уражені місця засобом від опіків, можна використовувати “Пантенол”.
Після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря. Якщо опік торкнувся очі, рот чи інші слизові оболонки, до лікаря треба звертатися максимально швидко.
На ділянці виріс борщівник. Що робити?
Якщо у вас на ділянці росте окрема рослина, з ним досить просто впоратися. Головне — почати боротьбу до того, як рослина обсеменится і скине насіння. Інакше в наступному році доведеться починати спочатку: насіння борщівника сходять нерівномірно (причому схожість зберігається протягом декількох років).
Приступаючи до знищення борщівника, необхідно закрити відкриті ділянки шкіри. Надіньте щільний одяг і рукавички, захистіть себе якою-небудь маскою. Потім візьміть лопату з довгою ручкою та підрубайте борщівник біля кореня, в кількох сантиметрів над землею. Важливо, щоб бризки соку при цьому не потрапили на шкіру. Після цього залийте пеньок гербіцидом або оцтовою есенцією, якщо гербіцидів немає під рукою. Зверху надягніть непрозорий пакетик і зав’яжіть обрубок стебла гумкою або мотузкою. Всі зрубані частини рослини — спаліть. Особливо, якщо справа відбувається в момент цвітіння. Ні в якому разі не закопуйте, на цьому місці може прорости новий екземпляр.
ДІї уряду та місцевої влади
В Уряді не дуже охоче намагаються приділити увагу боротьбі з цією рослиною. Проте нещодавно стало відомо, що в Уряді нарешті таки вирішили переглянути значення і статус борщівника Сосновського. Цю рослину мають вилучити зі списку кормових культур та у майбутньому надати статус «інвазійного виду».
Впоратися з ним в природі виявилося неймовірно важко. Як і інші види, борщівник Сосновського надзвичайно стійкий і плідний. Його насіння сходить не одночасно, а через великі проміжки часу. Боротьба з його заростями досі триває у багатьох областях Росії, нагадуючи справжні військові дії.
У Департаменті екології та природніх ресурсів ЛОДА кажуть, що з метою своєчасного виконання заходів щодо вирішення проблеми з борщівником Сосновського необхідно вжити ряд спільних заходів:
- Райдержадміністраціям – активізувати роботу зі знешкодження борщівника, залучивши насамперед власників, користувачів, орендарів земельних ділянок, на яких поширений борщівник Сосновського. Максимально долучати до проведення заходів зі знешкодження борщівника Сосновського представників агроструктур, які займаються сільським господарством та тваринництвом на території району;
- Органам місцевого самоврядування – реалізовувати дієві заходи щодо очищення земельних ділянок від борщівника Сосновського, запобігання утворення, дозрівання та розповсюдження насіння вздовж доріг, по берегах річок, сіножатях, пасовищах. Законодавство України передбачає, що усунення забур’янення територій, які належать сільським, селищним та міським радам, належить до компетенції органів місцевого самоврядування;
- Службі автомобільних доріг у Львівській області, Львівському облводресурсів, Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку, ЛОУЛМГ, ОКС ЛГП «Галсільліс» – активізувати роботу зі знищення борщівника Сосновського;
- Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області – посилити контроль за належним утриманням земельних ділянок та вживати заходів за недопущенням забур’яненості земель;
- Управлінню фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області – активізувати діяльність у питанні боротьби з борщівником та визначення його «правового статусу».
