4 відеоверсії вистав театру імені Леся Курбаса

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

В українському театральному просторі нарешті започатковано традицію показу відеоретроспектив своїх вистав. Так декілька років тому столичний Національний театр імені Івана Франка на Камерній сцені імені Сергія Данченка демонстрував вистави золотої режисерської колекції, а також постановки за участі Богдана Ступки.

Про це розповідає ProТеатр.

Минулого року глядачі львівського Театру імені Леся Курбаса протягом трьох місяців мали можливість відвідувати покази архівних вистав з колекції свого театру. Однак Театр Курбаса пішов вперед і тепер тішить своїх глядачів, викладаючи відеозаписи архівних вистав у широкий доступ на платформі YouTube. Тож для вашої зручності авторка статті зібрала відео Курбасівських вистав в одному місці.

Гарного вам перегляду і затишного домашнього театрального вечора.

1.”Сни” за Федором Достоєвським, 1991 рік за романом “Злочин і кара” Ф. Достоєвського

перша дія – запис репетиції;
постановка Володимира Кучинського;
друга дія – запис вистави;
художник – Дарія Зав’ялова.

Вистава, з якої почалося багаторічне спілкування Володимира Кучинського і колективу Театру імені Леся Курбаса з текстами Достоєвського.

“Назва не випадкова, вона продиктована режисерським прийомом, що визначає принцип інсценізації сторінок роману. Сон — справа індивідуальна, жодних претензій на істину в останній інстанції. Мало що може приверзтися при такій мандрівно-психологічній історії, де натягнута струна душевного болю може увірватися будь-якої миті”.
(Тетяна Шевченко, “Ратуша”, 1991)

“Привиди – це, так би мовити, клапті й уривки інших світів, їх початок. Здоровій людині, звичайна річ,їх не треба бачити, бо здорова людина ж найбільш земна людина, отже й повинна жити самим тутешнім життям, для повноти і для порядку. Ну, а скоро тільки захворів, скоро тільки порушився нормальний земний порядок в організмі, зараз же й починає виявлятися можливість існування іншого світу, і чим більше хворий, тим і зіткнень з іншим світом більше, так що, коли людина зовсім помре, то прямо й перейде в інший світ”.

(Ф. Достоєвський “Злочин і кара”)

2. “Між двох сил” за Володимиром Винниченком

прем’єра – 1990 року
Постановка – Володимир Кучинський
Сценографія – Олександр Оверчук
Костюми – Ольга Баклан

Катерина Сліпченко писала про виставу:

“П’єсу, що була написана сімдесят років тому, молодіжний театр прочитав очима нас сьогоднішніх. Основою ознакою зовнішнього малюнка вистави є, безперечно, гротеск. Ось пан отаман вільного козацтва, він же пролетарій Микита Сліпченко – у гетьманському костюмі та навіть з булавою, його сини в розкішних строях козацької старшини ідуть «боронити рідний «рай» із запорозькими списами». Ось червоноармійці, що швидше скидаються на вурдалаків, лідери більшовиків – з парчевими квітами у петельках тощо (до речі треба відзначити прекрасну роботу художника костюмів – Ольги Баклан)… Усе це доречно та дійсно смішно, але створюючи відповідний зоровий ряд, вистава не перетворюється у штукарство, набір трюків. На цьому тлі виразніше вимальовується постать Софії, яка опиняється між двох сил: вона приймає революцію, допомагає більшовикам, але й не може відмовитись від своєї нації, від своїх рідних. Тетяна Каспрук створює багатогранний образ з такою майстерністю, що під час вистави забуваєш, що перед тобою не Софія, а актриса, а опісля розумієш, що ця актриса – чудова”.

 

3. “Двір Генріха ІІІ” (друга дія), 1990 рік

“Двір Генріха ІІІ” за Олександром Дюма
містерія-забава в трьох діях

(друга редакція 1990 року)

Режисер-постановник – Володимир Кучинський
Сценограф, художник костюмів – Дарія Зав’ялова
Музичне оформлення – Олександр Гречановський

“Під час роботи над «Генріхом ІІІ» я не прагнув шукати якоїсь незвичної форми, швидше навпаки” – розповідає режисер–постановник і художній керівник театру Володимир Кучинський, який, крім того, ще й зайнятий у спектаклі в ролі герцога де Гіза. “Мене цікавили, здавалось би, на перший погляд, дуже прості почуття – любові, дружби, материнства, жага кохання. Буденність затерла в нас гостроту і свіжість «душі чудесних поривань», а я хотів би бачити їх на п’єдесталі. Можливо романтика цих почуттів і є найбільшою оригінальністю вистави.”

Катерина Сліпченко про виставу:

“Авантюрний сюжет твору став чудовим матеріалом для барвистої містерії-забави у трьох діях. … глядача заполонює вогонь почуттів та поривань персонажів – вічний карнавал життя.

4. “Маруся Чурай” за Ліною Костенко

Режисер – Володимир Кучинський
Художник – Андрій Гуменюк

Прем’єра вистави відбулася 25 березня 1988 року, запис датований квітнем 1991 року

В ролях: Тетяна Каспрук, Олег Драч, Володимир Кучинський, Олег Стефан, Оксана Компанієць, Петро Микитюк, Наталія Половинка, Лідія Данильчук, Мар’яна Садовська, Олег Цьона, Роксолана Призванська

Про виставу “Маруся Чурай”:

“Режисер на сцені оживляє, ілюструє спогади-думки Марусі про відомий любовний трикутник Маруся-Гриць-Галя. “Маруся Чурай” відбувається вже після смерти Гриця, коли Марусю засудили за отруєння його. […] ефект ретроспективности посилений самим матеріялом декорацій; тут знову сітка-Газа розділяє сцену, але дія відбувається за сіткою. Це картина суду при посиленій формі спомину-сну. Чути голоси — швидкі, монотонні, таким способом, немов звертаючи увагу на ефект, деакцентується зміст суду”. (Лариса Онишкевич, “Сучасність” 1988)

“Ліна Костенко відноситься до числа тих мистців, які “В часи насильства, підступу й підлоти / Мистецтвом ушляхенили уми”.

Отже не дивно, що одне з найважливіших місць у її творчості займає тема творця, його призначення та долі. Роман у віршах «Маруся Чурай» розповідає про легендарну українську поетесу XVII ст.. Композиція за цим романом лягла в основу вистави «Проща» («Маруся Чурай»), де головну роль виконує Тетяна Каспрук і проводить цілу виставу «на оголеному нерві». «Проща» йде в декораціях львівського художника-графіка Андрія Гуменюка, який стилізує народний розпис дерев’яних церков і будує сценічне оформлення за принципами іконостасу. (Катерина Сліпченко, “Наше життя” 1990)

Слідкуйте за новинами, адже колекція архіву обов’язково буде поповнюватись, як обіцяє Театр Курбаса.

Автор: Даша Кашперська / newsproteatr.blogspot.com

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР