10 архітектурних перлин України, які перебувають на межі зникнення

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Ці пам’ятки пережили кілька епох, але вже дуже скоро вони можуть залишитись лише спогадом на листівках. 

Унікальне історичне і культурне надбання України у вигляді монастирів, палаців і обороннного форту безслідно йду в небуття через відсутність фінансування і реставраційних робіт, елементарної уваги. Разом з ними розчиняються в повітрі прекрасні можливості для розвитку внутрішнього туризму.

Яку Україну ми втрачаємо разом з цими неперевершеними зразками архітектури?

1. Caдиба Терещенка

Маєток Терещенків в Андрушівці © rbrechko – LiveJournal

Цей маєток було побудовано в 1851 році власником селища Червоне – графом Адольфом Грохольським. Пізніше комплекс добудував і ушляхетнив власник фабрики – Микола Терещенко. У той час нинішню пам’ятку вважали чи не найкращим прикладом неоготичної архітектури.

Після 1917 року комплекс використовувався як притулок, ПТУ і монастир. Сьогодні ж будівля стоїть в руїнах: обидва ґанки завалилися і вже пішов процес руйнування пам’ятки природою. Незважаючи на те, що в уцілілих кімнатах продовжують жити черниці, садиба продовжує руйнуватися, адже реставрацією і зміцненням стін ніхто не займається.

Де: смт. Червоне, Андрушівський р-н, Житомирська обл.

2. Червоноградський замок

Червоногородський замок, загальний вигляд стан 2016 року © GeneMrRoboto

Червоноград – це назва зниклого міста на території сучасної Тернопільської області. Немов привид, на зеленому пагорбі стоїть напівзруйнований замок XVII століття.

Під час Першої світової війни палац зазнав значних руйнувань і його більше не відбудовували. До наших днів збереглися лише дві пошкоджені вежі, а в квітня 2013 роки половина однієї з веж обрушилася.

Де: с. Нирків, Заліщицький р-н, Тернопільська обл.

3. Садиба Шарівка

Барон Леопольд Кеніг побудував Шарівський замок для своєї дружини. У маєтку вельможі було три великі зали і 26 кімнат, а також небувала на ті часи розкіш – підлога з підігрівом. Стіни садиби були розписані сухозлітним золотом кращими майстрами з Європи. Але коли до влади прийшли більшовики, замок віддали під туберкульозний диспансер, а всі дорогі речі розікрали.

Зараз будівля, в якій періодично проводяться екскурсії, знаходиться в аварійному стані: протікає покрівля і падає шпаклівка. На реконструкцію, за підрахунками фахівців, необхідно кілька мільйонів гривень, які обласний бюджет поки що не може виділити. Садиба так і продовжує руйнується.

Де: смт. Шарівка, Богодухівський р-н, Харківської обл.

4. Тараканівський форт

У шести сотнях метрах від траси Київ-Чоп, між Рівним і Львовом розташоване унікальне військове спорудження – Тараканівський форт. Його побудували в XIX столітті для захисту залізничної лінії Львів – Київ. Тараканівський форт являв собою не просто фортецю, тут розташовувався ціле містечко на 800 чоловік зі своєю пекарнею, лазаретом, телеграфом і складськими приміщеннями. Коли будівництво закінчилося, виявилося, що форт перестав відповідати сучасним вимогам.

Зараз форт знаходиться в аварійному стані, і офіційно закритий, але шукачі пригод все одно частенько навідуються сюди.

Де: неподалік від с. Тараканiв, Дубенський р-н, Рівненська обл.

5. Палац Сангушко

Раніше тут влаштовувалися бали, а тепер палацовий комплекс XVIII століття безлюдно стоїть в центрі Ізяслава, лише віддалено нагадуючи про колишню розкіш.

Не дивлячись на те, що маєток князів Сангушків занесено до Державного реєстру національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури), будівля безповоротно руйнується, а також систематично піддається нападам вандалів.

Де: м Ізяслав, Хмельницька обл.

6. Костел Святого Марка

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Будівля в стилі бароко була побудована в 1688-1693 роках за проектом архітектора Войцеха Ленартовича. Костел носить назву Святого Марка в честь покровителя села Варяж.

Об’єкт архітектурної спадщини України зараз знаходиться у вкрай занедбаному стані. Він погано захищений від природних опадів і буквально валиться на очах, хоча стіни будівлі костелу досі зберігають унікальні зразки церковного розпису.

 

Де: с. Варяж, Сокальський р-н, Львівської обл.

7. Замок Гербурта на Сліпій горі

Добромильський замок або замок Гербуртів знаходиться на Сліпий горі. Перші згадки про фортецю відносяться до 1450-х років. Правда тоді споруда була ще дерев’яною. Велика частина замку зруйнована, а внутрішній двір заріс чагарником.

Повністю відновити комплекс не представляється можливим через відсутність фінансування, але навіть профілактичні роботи для збереження історичного об’єкта ведуться не часто. Це з часом неминуче призведе до повного знищення пам’ятки.

Де: м Добромиль, Старосамбірський р-н, Львівська обл.

8. Монастир Різдва Богородиці

Монастир Різдва Богородиці був заснований в XVI столітті на місці храму. Взявся за зведення монастиря місцевий багатій Петро Загуровский в подяку за зцілення від численних недуг.

Найбільш масштабні руйнування спіткали замок в 1940-х роках під час зіткнень воїнів УПА з німецькими нацистами. В наші дні тут неодноразово проводили реконструкції військових баталій на тлі святилища, перетвореного на руїни.

Де: с. Новий Загорів, Локачинський р-н, Волинська обл.

9. Бучацький замок

© http://andy-travel.com.ua

Замок був побудований у XIV ст., бо цим часом датують знайдені під мурами фрагменти готичних колон та капітелей.

Замок багато разів руйнувався і потім відбудовувався. Особливо часто проходив процес руйнації та відбудови в XVI ст. через часті татарські, рідше турецькі, молдавські напади.

Легенди свідчать про численні підземні ходи того часу, що вели від замку. У XVII ст. замок пережив багато штурмів, зокрема, кримських татар, турків, козаків, захищаючи жителів міста (в основному етнічних поляків, євреїв). 1672 р. Бучачвзяли в облогу татари та турки під керівництвом Магомета IV. Власника міста в той час не було поблизу, обороною замку керувала його дружина — Тереза або друга дружина — Урсула з Даниловичів. Дізнавшись, що твердинею управляє жінка, турки і татари, за легендою з наказу султана, зняли облогу.

Сучасні руїни — залишки збудованого в середині 16 ст., у 1580-ті роки — закінчена чергова перебудова фортеці.

На початок 17 століття Бучач був одним із найважливіших замків на Поділлі. Після переходу Бучача у власність (близько 1620 р.) Стефан Потоцький із дружиною Марією Могилянкою сприяли укріпленню замку.

В XIX ст. розібрано частину оборонних мурів, каміння продане як будівельний матеріал. Власниками замку до осені 1939 р. були дідичі міста — Потоцькі, останнім — граф Артур Потоцький.

На сьогодні з часів XIV—XV ст. в замку залишилися знайдені в розкопках готичні фрагменти архітектури, можливо, церковної. Решту збережених стін і башт датують XVI ст. Стіни (до 3,5 м товщиною) мають три яруси обходів з бійницями для вогнепальної зброї.

На території фортеці також був палац в стилі ренесансу, можливо, збудований на місці давнішої житлової споруди, залишки стін якої з’єднані зі збереженими двома ярусами східної вежі замку. До палацу вела в’їзна брама на першому поверсі та підйомний міст, перекинутий через рів. Палац прикрашали галереї з аркадами. Посеред двору був фонтан.

Де: м. Бучач, Тернопільська область.

10. Старосільський замок

Старосільський замок є пам’яткою оборонної архітектури XVI-XVII століть. Будувався він для захисту від татар південно-східних шляхів до Львова. Перше укріплення на території Старого Села у вигляді дерев’яного замку, як вважають дослідники, вже існувало в XV столітті. До кінця наступного століття на його місці князі Острозькі збудували більш міцний замок – з цегли і каменю. За старовинною традицією для міцності в розчин додавали молоко і яйця.

Можливо, саме в цьому секрет довговічності кріпосних стін і башт. У 1642 році князь Владислав Домінік Заславський-Острозький облаштував замок у Старому Селі в стилі східно-європейського пізнього ренесансу. У такому вигляді Старосільський замок простояв недовго – в 1648 році його захопили війська під проводом Богдана Хмельницького. Всі замкові укріплення були зруйновані. Владислав Домінік досить швидко відновив фортецю, і вже через рік на місці руїн виросла могутня цитадель. Старосільський замок мав настільки грізний і неприступний вигляд, що наступного разу – в 1654 році – козаки вже не наважилися штурмувати його. Пішли ні з чим і турки, які навідалися в ці краї в 1672 році.

Навіть незважаючи на те, що Старосільський замок знаходиться в напівзруйнованому стані, здалеку він як і раніше виглядає грізною твердинею. Замок займає чималу площу – два гектара, а за формою нагадує неправильний п’ятикутник.

Все, що вціліло від Старосільського замку – це масивні кріпосні стіни завширшки близько двох метрів і заввишки близько п’ятнадцяти метрів, які укріплені контрфорсами, і три вежі (у минулому їх було шість). Із зовнішнього боку стіни і вежі декоровані на одному рівні аркатурою – рядом глухих арок-заглиблень. Одна з башт прикрашена кам’яної короною.

Внутрішній двір замку пустує і заростає травою, перетворюючись на чудове пасовище для домашньої худобини. У минулі часи тут стояв палац, казарми для замкового гарнізону, господарські будівлі та церква.

Де: с. Старе Село, Львівщина. 

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР