П’ятниця, Жовтень 19

STEM-освіта в Україні: як у звичайній львівській школі виховують винахідників

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Разом з учнями та їхніми батьками Ольга Доскочинська створила «живу» картину, жінку запросили у лабораторію майбутнього у Брюсселі, а зараз вона розробляє програму для наймолодших школярів. Про це розповідає Львівська Газета.

У львівській середній школі №62 Ольга Доскочинська вчителює уже 16 років. А майже два роки тому, у травні, школу, у якій вона викладає – єдину із Львівщини – обрали для участі у пілотному всеукраїнському проекті «Школа SMART». Відтоді, згадує жінка, і зацікавилась розвитком STEM-освіти.

– STEM-освіта – це напрям інноваційного розвитку освіти. Абревіатура STEM з англійської перекладається як наука, технології, інженерія та математика. У STEM-освіті ми робимо ставку на міжпредметний зв’язок між цими науками. Це є альтернатива традиційним методикам. Діти розвивають логічне мислення, технічну грамотність, використовуючи міжпредметні зв’язки, вони вчаться вирішувати системні задачі. Вони задумуються про те, що можуть стати новаторами та винахідниками. Власне, працюючи над своїми проектами, вони уже є ними, – пояснює Ольга.

Рослини з «живої» картини можна поливати дистанційно

Кожна школа, яку відібрали для участі у проекті «Школа SMART», а їх, окрім львівської, було ще сім з усієї України, мала розробити свій STEM-проект. Але особливість його полягала у тому, що у розробці мали брати участь вчителі, діти та батьки.

© gazeta.lviv.ua

Ольга Доскочинська разом зі своїми тоді ще дев’ятикласниками, а нині майже випускниками, вирішила створити «живу» картину у кабінеті інформатики. Вони запланували, що на картині вертикально будуть рости рослини, а поливати та освітлювати усю цю систему можна буде дистанційно, перебуваючи за межами школи.

– Запрограмувати картину було непросто. Ми потребували мікроконтролера Arduino, мікрокомп’ютера Raspberry Pi, а також датчків – вологості грунту, вологості повітря, і освітлення.

Коштів на ці пристрої проект «Школа SMART» не передбачав, тож кмітлива колега Ольги з Одещини – Світала, яка також брала участь у проекті, на краудфандинговій платформі GoFundEd розповіла про задумки шкіл-учасниць проекту, і уже за кілька місяців, завдяки небайдужим людям, усі вісім шкіл мали набори для своїх STEM-проектів.

Втім, це був лише початок. Створення «живої» картини, згадує львівська вчителька, було завданням непростим, причому і для школярів, і для самого педагога:

– Робота над проектом була розбита на кілька етапів. Насамперед, треба було правильно змоделювати нашу картину – який розмір, які рослини потрібно використовувати, адже не всі вони готові рости вертикально. Ми з дітьми звернулись із цим питанням до вчителя біології. Врешті обрали хлорофітум та плющ. А далі було програмування, і тут, ви знаєте, я і сама навчалась. До цього проекту я ні з Arduino, ні з Raspberry Pi не працювала, і нас таких було багато.

Тож влітку, перед навчальним роком вчителі-учасники проекту об’єднались і створили курс, де вчились і ділились досвідом одні з одними, щоб вже у вересні могти навчати дітей. Та працювати з учнями, говорить Ольга, виявилось значно простіше, ніж очікувала:

– Ми з учнями розуміли одне одного буквально з півслова І, я думаю, завдяки цьому нам і вдалось реалізувати цей проект. А ще ж і батьки долучились, вони створили декорований дерев’яний каркас під нашу картину.

Презентація в Брюсселі

 

Від ідеї і до моменту, коли «жива» картина почала функціонувати минув рік. Та на успішній реалізації проекту Ольга Доскочинська вирішила не зупинятись. Кілька місяців тому разом з учням вчителька зняла невелике відео про свій проект і подала його на конкурс на європейській платформі Stem Alliance. За перемогу на цій платформі змагаються педагоги з усього світу, цьогоріч обрали 14 найкращих. Серед них була львівська вчителька.

– Найприємніше було те, що з 14-ти переможців п’ятеро були з України!- з гордістю згадує моя співрозмовниця.

Переможців запросили до Брюсселю, там відбувся 18-тий семінар з наукових проектів лабораторії майбутнього класу. Семінар тривав три дні. Протягом цього часу педагоги-переможці обмінювались освітнім досвідом. Виступ львівської вчительки найбільше зацікавив вчителів географії:

– Коли я виступала з нашою «живою» картиною, багато вчителів географії захотіли викоритстаи принцип її дії для проектів з очищення води у річці чи визначення рівня її забрудненості. І це реально, завдяки міжпредметним зв’язкам, на які і робить ставку STEM-освіта.

«STEM – це про те, як усе пов’язано між собою»

А ще вчителям у Брюсселі розповідали, як у найближчому майбутньому кардинально може змінитись підхід до шкільної освіти. Ользі найбільше запам’ятались освітні ігри, за допомогою яких учні можуть вивчати мистецтво та обчислення. Такі ігри, каже жінка, це справжній прорив, який дуже б сподобався сучасним українським школярам.

Але поки такі ігри лише тестуються, Ольга уже загорілась ідеєю запровадження STEM-освіти в українських школах.

© gazeta.lviv.ua

– Родзинкою STEM-освіти є те, що вона наочно показує школярам, що усі предмети, які вони вивчають – не відірвані одне від одного. Вона логічно пов’язує їх, тоді і учням стає цікавіше навчатись. Коли я була на семінарі у Брюсселі, у лабораторії майбутнього нам показували STEM-клас. Цей клас поділений на зони. У кожній із них діти працюють над певною частиною проекту. В одній, до прикладу, вони вирішують біологічні питання, в іншій – якісь математичні показники, у третій – визначають суто творчі та креативні особливості проекту. І так за один урок учень встигає спробувати себе у кількох амплуа. По-перше, і учні всі задіяні, по-друге, вони мають більше шансів швидше знайти те, чим їм цікаво буде займатись у майбутньому.

Таке навчання, переконана Ольга Доскочинська, українські учні сприйняли б на «Ура», однак, для цього Україні треба системно співпрацювати із Stem Alliance, не обійтись, на разі, і без підтримки меценатів.

«…ми покажемо учням зв’язок між програмуванням і фізкультурою»

Однак, навіть без додаткового фінансування Ольга Доскочинська уже розвиває STEM-освіту у Львові. Так, найближчим часом, на STEM-основі вона навчатиме програмуванню найменших школярів.

© gazeta.lviv.ua

– У Брюсселі я познайомилась із вчителями інформатики з Голландії, Польщі та Ізраїлю, і ми вирішили започаткувати спільний STEM-проект. Ми навчатимемо програмуванню учнів 2-4 класів. І за допомогою цього проекту ми покажемо учням зв’язок між програмуванням і фізкультурою. Учителі з Польщі, Ізраїлю та Голландії впроваджуватимуть цей проект у себе, я – у нас. Ми виходитимемо на Skype-зв’язок і обмінюватимемось досвідом, – пояснює суть своєї ідеї львівська вчителька.

Що це за проект, і як пов’язати фізкультуру з програмуванням, жінка поки тримає у секреті. Презентуватимуть його у травні, тоді, каже Ольга, «Львівська Газета» першою розповість про нього читачам.

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР