П’ятниця, 29 Травня

Що відбувалось у Львові під час іспанського грипу в 1918 році

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

З ближчих до сучасності пандемій варто згадати про 1918 рік. Саме в ті часи світ і, зокрема, Львів брала штурмом ще одна серйозна епідемія – “іспанський грип”, або скорочено “іспанка”. Протягом 1918 – 1920 років від цієї недуги у місті померло кілька сотень мешканців. На цей період, як відомо, припадає українсько-польське протистояння у Львові. Однак епідемія була більш безжальною, аніж видимий фізичний ворог і забрала більше життів, ніж військові дії.

У період завершення Першої світової війни у світі зафіксували пандемію “іспанського грипу”. Її вважають найбільшою за смертністю хворобою за всю історію людства, яка забрала за різними даними від 17 до 50 мільйонів життів.

Як показувала статистика, у Львові люди менше хворіли, ніж в області. Про це ідеться в статті Фотографії Старого Львова

Для прикладу, на надзвичайній комісії з охорони здоров’я Львова від 14 жовтня 1918 року відмічалось, що у Львові за тиждень помирає від іспанського грипу по 23-26 осіб. Виступаючі на комісії лікарі вказували, що в аптеках Львова є замало препаратів, щоб лікувати грип. В подальшому, в листопаді, кількість померлих від «іспанки» в тиждень становило 64 людини. Доктор Поратинський звернув увагу, що багато смертей можна було б уникнути при доброму забезпеченні ліками, яких не вистачає в аптеках.

Епідемія грипу «іспанки» у Галичині припав на період Першої світової війни. Влада Львова перейшла до військових, які були зобов’язані врегульовувати гуманітарні аспекти львівської громади. Для подолання епідемії грипу комендант міста Львова – полковник, барон Майєр у листопаді 1918 року підписав розпорядження, щоб воєнні лікарі надавали допомогу при лікуванні цивільним особам.

На нараді був присутній головний воєнний лікар гарнізону ̶ доктор Мейсель, який вказав, що без дозволу вищого керівництва він не має права виконувати це розпорядження і попросив коменданта направити звернення до вищого воєнного керівництва, щоб воно дало дозвіл використовувати у Львові воєнних лікарів для лікування цивільних осіб у робочий час.

Зрештою було вирішено, щоб після основної роботи військові лікарі, які лікували воєнних почали лікувати цивільних у Львові. З метою полегшення роботи лікарів комендант розпорядився віддати для службового користування воєнний автомобіль. Слід відмітити, що 15 жовтня 1918 року Міністерство оборони наказало воєнним лікарям надавати допомогу цивільним особам. У грудні 1918 року часописи писали, що «іспанка» забирає все більше жертв, тому кількість лікарів, які надавали допомогу, було подвоєно.

Про масштаби розповсюдження епідемії свідчать й повідомлення дирекції державної колії, що через велику кількість хворих серед персоналу 22 жовтня 1918 року не будуть ходити такі поїзди: Львів – Підволочиськ, Львів-Стоянів, Львів – Рава-Руська, Львів-Підгайці. В іншій статті повідомлялось, що пожежна команда на Стрілецькій площі припинила свою роботу через те, що лише за два дні захворіло 23 пожежники, які несли службу, серед яких і їхній керівник ̶ капітан Ціцкєвич. На щастя, хоч пожеж за цей період не було.

Львів’ян чисельні публікації в «Газеті Львівській» регулярно інформували, як протікає захворювання на грип в інших країнах світу. Відзначалось, що в 1918 році лише у Барселоні за тиждень померло 1597 людей. У Парижі на складах Лувр, де працювало 3000 тисяч осіб, на грип захворіло 670. Хвороба також не оминула й президента Саді Карно.

Велике розповсюдження епідемії грипу в Італії свідчив той факт, що грип мав таку ж високу смертність, як при холері. Так, лише у палаці єпископа Мілана з 70 людей захворіло на грип 62. У Салоніках в Греції цілий екіпаж моряків одного судна захворів на грип. В Іспанії грип розповсюдився особливо в Мадриді, Валенсії та Барселоні. У Брюсселі захворіла королева, княжна Клементина та багато міністрів.

Лікування в той час, коли не було антибіотиків, мало виключно симптоматичний характер, тобто, зверталась увага на зменшення болю, зниження температури тощо, про свідчать оголошення та реклами препаратів, які пропонувались львів’янам для лікування грипу.

Наприклад, сік фінікійської фіалки, який використовувався у Паризьких лікарнях і рекомендувався для лікування відомими французькими лікарями від грипу, кашлюка чи ангіни. Вартість пляшечки на той час: 1 золотий та 80 центів.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР