На відкриття Оперного театру у Львові спеціально написали оперу

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

4 жовтня 1900 року урочисто відкрили Великий міський театр (така офіційна назва Львівської опери зберігалась до 1934-ого), який збудували за рекордно швидкий термін – трохи більше 3 років.

На подію з’їхалися численні делегації з багатьох міст і європейських театрів. Офіційна церемонія проходила у вестибюлі. Архітектор будівлі Зигмунт Горголевський урочисто вручив магістрату ключі від театру. Промови виголошували перші особи міста, відомі артисти, архітектори Львова.

Голова чеської делегації вручив львів’янам дар Праги – срібну галузку липи як символ спільного походження всіх слов’янських народів – відгалужень одного дерева.

Спеціально на відкриття Опери композитор Владислав Желенський написав оперу “Янек” про життя карпатських верховинців. Головну партію виконував український тенор Олександр Мишуга. Вистава пройшла з великим успіхом. Мишугу визнали згодом найкращим Янеком і лише завдяки видатному таланту цього тенора опера здобула популярність.

Серед почесних гостей був також польський письменник Генрик Сенкевич (через 5 років йому вручили Нобелівську премію з літератури), театр освятив вірменський архиєпископ Ісаак Ісакович.

Цікаво, що перед здачею театру усі інстанції мали ретельно перевірити споруду на безпеку. Навіть провели імітацію пожежі – вщерть заповнений зал реально евакуйовували і це вдалося зробити за сім хвилин (пожежі у театрах тоді були дуже частими). Будівля була зведена за найсучаснішими технологіями, при чому більшість матеріалів були місцевими.

Львів’яни неймовірно пишались, що у місті з’явився такий театр.

Як будували Львівську Оперу: історія

У 1895 році стартував конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма “Г.Гельмер та Ф.Фельнер”, що побудувала понад сорок театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині.

Серед відомих конкурсантів участь у проекті взяв також автор Краківского театру архітектор Я. Завейський.

Компетентне незалежне жюрі в Лейпцігу одноголосно визнало найкращим проект випусника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи Зигмунта Горголевського (1845-1903).

Фотографія кінця 19 ст з будови каналу Полтви біля Оперного

Переможець приємно здивував жюрі вибором місця для споруди – центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував – уперше в Европі – суцільну бетонну основу.

Повномаштабний процес перекриття Полтви у центральному Львові розпочався у 1885 році засклепінням ріки вздовж сучасного проспекту Шевченка. Роботи продовжилися у 1887 році вздовж сучасного проспекту Свободи. Усіма роботами керував інженер Вацлав Ібіанський. До 1895 року перекрито 837 м. Полтви та понад 500 м. потоку Пасіки…

 

Роботи з укладання фундаменту Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.

Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста… Замість брудного потоку з’явилися алеї та сквери… Стави, що існували на притоках Полтви, при їх перекритті осушувалися, а на їх місці з’являлися нові площі та сквери. Саме це перевтілення центру міста надихнуло Горголевського на сміливе рішення.

Наріжний камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Автор проекту сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера Івана Левинського.

Будівництво Оперного на стадії зведення стін. Фото 1898 року.

При зведенні споруди використовувались переважно місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру – у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє – у Бельгії. Монтаж електричного освітлення проводила австрійська фірма “Сіменс-Гальске”, механізацією сцени – польська фірма по ремонту вагонів з міста Санок.

Головний фасад Львівської Опери у риштуваннях. Фото 1898-1899 рр.

Роботи із перекриття головного куполу Опери. Фото 1899 року

Грандіозне будівництво тривало майже три роки… Воно було здійснене на кошти міської управи, громадян Львова і околиць у вигляді добровільних внесків, меценатських пожертв.

Перекриття головного куполу Львівської Опери. Фото 1900 року

Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон.

Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото 1900 року

Джерела: Локальна Історіяphoto-lviv.in.ua

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР