Понеділок, Листопад 13

100 років театру імені Заньковецької: найстаріший та найдорожчий театр Львова

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Драматичному театру імені Заньковецької цієї осені 100 років.

«Прекрасний храм Мельпомени» – якщо описати цю будівлю кількома словами. Галицький «Ла Скала» на завершення свого будівництва, у 1842 році був найбільшим за площею (7 278 кв. м.) та посідав третє місце за кількістю глядацьких місць (1460). На момент відкриття він був третім за розмірами театром Європи (поступався, власне, міланському “Ла Скала” та придворному театру у Дрездені). Будівля, зведена у стилі віденського класицизму, займала цілий квартал та була побудована за власний кошт графа Станіслава Скарбека.

Архітектори проекту театру — Людвіг Піхль та Йоганн Зальцман. Чиї ж саме креслення були взяті за основу й досі залишається питанням для дослідників.

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької © Тарас Вальк

Існує дві версії, якою виставою дебютував театр. Польські джерела твердять, що це були “Дівочі обітниці” Олександра Фредра, а львівські пишуть про п’єcу “Життя – як сон” австрійського драматурга Грільпарцера.

Театр стоїть на болоті, на 16 тисячах дерев’яних палях, привезених із маєтку Скарбека під Миколаєвом. Назва “Театр Скарбека” походить від імені фундатора. Граф, меценат і землевласник Скарбек був також директором цього театру. Тепер саме завдяки їм будівля театру є найдорожчим будинком у Львові.

Театр Скарбка (тепер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Фото кінця ХІХ ст. невідомого автора

Театр зайняв площу 95,45×76,25 м. Мав 1460 місць, 54 ложі, оркестрова яма вміщувала 40 музикантів. Глядацький зал мав форму підкови. Місце у партері коштувало 1-2 золотих, у ложах — від 2,5 до 4,5 золотих (для порівняння корову тоді можна було купити за 14 золотих).

У 1892 році театральний будинок перестав використовуватися за призначенням, але продовжував бути власністю Скарбеків. Граф заповів, щоб після його смерті будинок театру став власністю міста.

З 1900 до 1939 роки в цьому будинку розміщувалась філармонія, а згодом кінотеатр, і лише з 1944 року (і до сьогодні) в цьому приміщенні працює трупа театру імені Марії Заньковецької. Вона була утворена як Український національний театр у 1917 році за наказом Михайла Грушевського, президента Центральної Ради. Свого часу до трупи належали Марія Заньковецька і Панас Саксаганський, а під час війни театр був евакуйований у Тамбов, звідти — у Запоріжжя, а потім у Львів.

16 вересня 1917 року в Києві з ініціативи театрального товариства на чолі з Борисом Романицьким і Олександром Корольчуком створено новий драматичний театр. 12 січня 1923 року театру присвоєно ім’я М. Заньковецької.

У 1940 році театр був обладнаний рухомою сценою. Інтер’єри фойє і зал для глядачів були в 1940—1942 рр. оформлені декоративними рельєфами роботи скульпторів М. Внука і Я. Райхерт-Тот. Урядовим рішенням 1944 року колектив було переведено на постійну працю у Львів.

1964

1971 року на фасаді встановлено меморіальну таблицю Лесі Українці, на розі з вулицею, названою її іменем. Скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Мирон Вендзилович.

 

В січні 2002 року театр одержав статус Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Нині театр має досить великий репертуар, який постійно поновлюється новими виставами, серед працівників театру є багато Народних і Заслужених артистів України.

Сучасне фото © Вікіпедія

Як повідомляє сайт photo-lviv.in.ua,  листопаді 2017 року Національний театр імені Марії Заньковецької розпочинає низку святкових заходів, присвячених 100-річчю з часу заснування.

10 листопада о 16.00 в приміщенні Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) відбулось відкриття виставки «Театр Заньковецької. Перші 100 років», на якій було представлено рідкісні експонати, надані Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України. Цей найдавніший на українських теренах музей театрального профілю в співпраці із заньківчанами створив експозиційний простір, що репрезентує невідомий широкому загалу рух театру в часі і просторі.

Виставка експонуватиметься з 10 листопада по 6 грудня 2017 року. Під час її проведення заплановано ряд лекцій, авторських екскурсій за участі відомих діячів театрального мистецтва України, вечори перегляду відео вистав Театру, спеціальна програма для молоді з метою пізнання особливості театральної справи.

Виставка створена для широкого кола відвідувачів: зацікавленим історією української культури, поціновувачам театрального мистецтва вона імпонує доступністю викладу історичної інформації, сучасними методами візуалізації з використанням новітньої апаратури, дозволяє зазирнути за лаштунки театрального процесу, а також вивчити основні віхи творчої діяльності одного з найдавніших театральних колективів країни та його провідних митців; розрахована вона й на професійну публіку – для практиків та теоретиків театрального мистецтва, адже серед експонатів представлено оригінали документів діяльності театру часу заснування, фото- та відео архівні документи, сценографічні макети, оригінальні костюми з вистав що увійшли в історію, тощо.

Фойє театру (фото http://lviv.nezabarom.ua)

Також з 10 листопада 2017 р. у фойє ІІ поверху Національного театру ім. Марії Заньковецької діятиме виставка, присвячена історії Національного театру ім. Марії Заньковецької, яка ознайомить глядача з історією формування стилю театру – від авангарду 20-х років, крізь в’язницю соціалістичного реалізму, до наших днів. Окрім цього, у ній вперше глядач зможе познайомитися з, невідомою досі, сторінкою історії театру – розстріляними і репресованими наприкінці 30-х років 20-го століття заньківчанами.

Глядач, який протягом осінньо-зимового сезону відвідає вистави Театру є головним глядачем цієї експозиції. Поціновувачі театральної культури, які прагнуть побачити виставку в незалежний від репертуарного розкладу час – теж мають таку можливість.

Джерела: photo-lviv.in.ua, Вікіпедія.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР