П’ятниця, Вересень 15

Що не так з містом? Фасади

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Урбан-активіст Дем’ян Данилюк проілюстрував найбільші проблеми з історичними будинками у Львові. Перша частина присвячена фасадам, вікнам, брамам і балконам, передає Твоє Місто.

“Чи помічали ви, що закордоном міста виглядають краще ніж наші? Навіть в Білорусі.

Сьогодні поговоримо про вигляд наших міст. Частина перша.

Планував, що буде три частини про місто. Чи так воно вийде побачимо. Наразі пишу першу частину про фасади і все що поруч з ними.

ВАЖЛИВО: якщо ви вперше читаєте мій блог, то рекомендую для початку ознайомитися з іншими публікаціями та моєю діяльністю

Сили і натхнення багато нема, тому сьогодні обійдуся без довгих вступних морально-етичних текстів, які мали б пробудити ваше сумління, стимулювати вас до змін, вийти на вулиці з смолоскипами зі смартфонами, …. і …. не знаю що. Нікому то не треба. Проблема традиційно полягає в людях і лише в них, тобто у вас.

Що ж не так з фасадами? Хто взагалі сказав, що з ними щось не так? Для більшості з вас все нормально. Хіба що облуплені і тьмяні, а загалом – всьо нормально!

Сиджу і думаю…. чи є сенс продовжувати цей допис?

Очевидно, що піраміда Маслоу типового українця/українки не передбачає естетичних потреб, впорядкованості, спокою, чи можливо, до цієї(цих) сходинки ще дуже-дуже далеко…
Типова проблема відсталих/нецивілізованих охлократичних суспільств до яких ми належимо.

Кілька років тому у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва(GIZ) у Львові було розроблено і видано “Довідник облаштування міста”, в якому якісно і зрозуміло викладено проблематику, аналіз та рекомендації щодо збереження будівель збудованих до 1939 року.
Завантажити довідник можна тут – клац. А ще можна зайти до них в офіс на вул. Богомольця і взяти друковану версію. Ще в них є Ютуб-канал.

Але вигляду міста і стану будівель це не дуже допомагає, бо маргінально-охлократична частина мешканців з обмеженою зоною комфорту(яку вони самі собі створили) чхала на всі ці рекомендації/пояснення і щодня Львів втрачає унікальні деталі, які роблять все місто неповторним.
Як відомо диявол криється в деталях, і саме це відрізняє міста цивілізованих країни від нашої – лад та автентичність. Увага до найдрібніших деталей.

В нас же є повно мешканців лицемірів, які кричать, що влада краде бруківку з вулиць, при цьому вони(оті мешканці) роздовбують фасад перфоратором, щоб поставити собі кондюк в хату, сверлять дірки для сателітарок, викидають оригінальні вхідні двері в квартири, розвалюють віконні отвори, бо їм треба пластикове вікно, замінюють оригінальні унікальні брами на шмат страшного металу, а про скління бальконів годі й казати.

Хочу зауважити, що в цьому дописі я зверну увагу не лише на історичну(до 1939 року) частину міста, а на все місто загалом включно з виглядом новобудов.

Фоток в мене як завжди багато (понад 200 лише для цього допису) і треба вибрати лише най-най з них. Не знаю з якої почати… Не лякайтесь, всіх публікувати не буду.

Враховуючи те, що всі пояснення ви зможете прочитати у Довіднику, то я покажу лише конкретні страшні (це майже всі будівлі) і позитивні (яких всього кілька десятків) приклади на фото.

1. З фасадами у Львові(в Україні) біда чорна. Темно-чорна! 8 з 10 власників/орендарів приміщень – повні неадеквати, позбавлені(чи не навчені) відчуття естетики, смаку… про дотримання паспорту фасаду, якісну реставрацію, гарну невеличку вивіску тощо – чули одиниці. Головне виділитися!
null

2. Саме через таких людей славний Львів Lwow Leopolis Lemberg за останні 20 років перетворився на райцентрівський базар несмаку

3. Додається ще й той фактор, що цих вандалів ніхто не штрафує, а це породжує вседозволеність, яка в Україні процвітає в кожній сфері життя

4. Найгірше в цьому всьому, що є люди, яким це подобається і які виправдовують/заохочують цей триндець: “А шо таке? Дуже файно!” або “Наше життя таке сіре, шо хоть троха красочки не завадить”

5. У більшості постсовкових громадян вкрай обмежена зона комфорту – головне щоб в квартирі було добре, а що там на фасаді, з дахом, на сходовій… Та хоч звалище – нам пофіг! І ось так рік за роком, будинок за будинком архітектурна і культурна столиця України(як часто називають Львів) перетворюється на казна-що. Наскільки жахливо виглядає будинок з різними вікнами.

6. Велич колишньої імперії зникає в руках постсовкових індивідуалістів перетворючись на нетрі Східної Європи

7. Звиздець на вулиці Джерельній. Так, вони “утеплюються”

8. Чистий автентичний фасад, нехай і трохи облуплений, але без “прикрас” і з однаковими вікнами знайти у Львові тепер вкрай важко. Навіть в пам’ятках архітектури. Хоча ще 20 років тому таких було більшість. Сьогодні це хіба музеї, музеї, музеї, і ….. буквально ще кілька будівель старих кіл як ось ця на вул. Федьковича.

9. Відновлений фасад(вся будівля) на пр. Шевченка із збереженням(реставрацією) автентичних дерев’яних вікон – хоч якась користь від Дубневичів, які накрали у вас

10. Мушу зауважити, що фасад колишнього кінотеатру часів архітектури модернізму(1960-ті), який відновили нові власники найт клабу, мені подобається. Бо те, як виглядав Мілленніум було жахіттям в центрі міста

11. Два відновлених фасади на пр. Свободи все за тієї ж підтримки німців, щоправда вхідні групи та вивіски комерційних приміщень бажають кращого

Відновлювали включно з вікнами. Так, обидва будинки просіли, але на таку глибинну реконструкцію грошей не вистачило

12. Для порівняння не реставрований будинок поруч з тими

13. Мімімішно-інстаграмний вірменський дворик без пластику(майже), кондюків, сателітарок та інших покращень. Перетинаєш кордон, а там цілі міста чи принаймні їхні центри виглядають так, а в нас це малесенький клаптик. І справа в тому, що у 1995 році Львів виглядав не гірше якогось Рима чи Парижа, а тим паче краще ніж Краків чи Неаполь, але 20 з гаком років незалежності і технічного прогресу перетворили місто Лева на каліку

14. Більшість львів’ян не асоціює “спальні” райони зі Львовом, і не вважають ту архітектуру цінною, тож вирішили собі, що там і з тими будинками можна творити що завгодно. На жаль, це вкрай обмежена думка і позиція. Це теж місто, і незважаючи на простоту архітектуру всі ті “покращення” і творчі ідея тамтешніх поселенців не роблять вигляд міста кращим. Аналогічні райони в Польщі, Чехії та й навіть Швеції, Франції(так, там теж таке будували) виглядають значно краще, без хаосу і наче щойно збудовані

15. Східна Німеччина. Будинок збудовано у 1970-х роках

16. Цей вже трохи новіший – 80-ті

17. А це той самий будинок, але в українських реаліях

18. Важливо, коли в суспільстві є лад і невідворотна відповідальність. Тоді і місто має здорове обличчя без прищів, шрамів, опіків

БРАМИ
19. За останні кілька років Львів втратив десятки, а може вже й за сотню перевалило, унікальних автентичних брам. Звісно, що за 70+ років недбальства багато з них у поганому, жалюгідному стані, але це не привід їх викидати і вставляти шмат китайський “бронедверей” наче в нас громадянська війна, і це не Європа, а якась Болівія, Венесуела чи Каракас.

20. Тупо шмат металу з привареними рагульськими мордами левів

21. Це вхід в темницю чи слідчий ізолятор? Шкодую, що Google-мобіль який знімає панорами вулиць не навідався до Львова років 10 тому і бажано в листопаді.

22. Так, в місті завдяки все тим самим німцям з GIZ існує програма реставрації історичних(до 1939) брам та вікон. АЄОА, навіть кілька: якісних майстрів мало, програма передбачає співфінансування(внесок мешканців, щоб ті відчували відповідальність і берегли), відновлення барми займає час, особливо, якщо було втрачено багато елементів

23. Більшість про цю програму не знає, ще частина байдужа до автентичності і цінності, інші не будуть чекати цілий рік допоки настане їхня черга, тому обирають шлях найменшого опору – шмат металу з домофоном. ХІба ж це краще? Хіба ця старенька втомлена брама не заслуговує на відновлення?

24. Унікальні львівські закутки куди ще не ступила нога і рука недалеких українців

25. Такого лишилося небагато, і невдовзі не буде на фоні чого робити інстасторіз

26. Lemberg Neue Welt

27. Десь це знищила війна, а в нас уцілівши після 80 років совка це нищать львівці

28. В нових(радянських) районах ситуація не краща. Люди, вам не огидно заходити в таку браму? Не страшно? Невідомо хто стоїть за тими “дверима”. Ще й світло повинно горіти навіть вдень всередині. Чого ви боїтеся? Що картель нападе на ваш будинок і забере діточок в рабство на героїнові плантації?

29. Ось це я називаю дверні наперстки – вгадай де вхід в під’їзд, а де сміттєпровід. Вкрай обмежена зона комфорту. Навіть не зробили отвору для мисок

30. Ну, гаразд. Ви скажете, що то старі совкові панельки і там такі двері то нормально(звісно, що не нормально). Поглянемо на новобудови. Ось будинок(людяшник на 100500 квартир) на Сихові. Збудований у 2012-2016 році. Хто ж вас так травмував?? Чи можливо ви золото ховаєте в квартирах? Нє, не ланцюжки, а злитки. Люди, це абсолютно ненормально! І ваша новобудова не найдешевша(за м2)

31. Це вхід в ту саму(постив вище) багатоповерхівку НДР збудовану у 70-х. І звісно ж, в коментарі зараз прийдуть мудреці, які напишуть, що такі двері, то не для наших людей, поб’ють, розіб’ють, злодії …. та інші абсурдні виправдання

32. Це вже Дрезден. Будинку теж не менше 30 років, але він вже після модернізації. Пандус там є, просто в кадр не потрапив. А бачите біля перил такий стовпець з нержавійки і помаранчевою наліпкою? Там є кнопка для батьків з візочками чи для будь-кого і занятими руками, щоб натиснути і двері відчиняться автоматично, а за кілька секунд зачиняться самі

Жешув/Ряшів. Не впевнений щодо кольору, але цілком нормальний варіант

33. Скромніший варіант на околиці Кракова. Тут вже без всіляких чуд техніки, але половина дверей має скло, та й навколо не армагедець. Повертаючись до теми злодіїв. Як ви собі це уявляєте? Тобто, ви встановили двері(вхідні в будинок) зі склопакетом і тепер до вас точно прийде злодій – вважаєте ви. І злодію буде легше до вас потрапити, бо у вас скляні двері? Тобто, на вашу думку він/вони розіб’ють скло(потрійне!), чим звісно зовсім не привернуть увагу і сім-сім відкрився? Не довго такі злодії будуть на свободі 😀

34. І ще раз український ппц

ВІКНА
35. Оооо тут зараз буде армія адвокатів 🙂
“В нас клімат не той”, “та ті вікна вже прогнили наніц” і т.п.
Мешканцям цієї квартири тепер точно не дує і не затікає. Те що вони спаскудили будинок їх не цікавить

36. Тут в кожній квартирі проявили своє Я

37. Про цінність вікон оригінальних ви також можете прочитати у Довіднику облаштування міста. Там же написано про їхню реставрацію.

Програма реставрації історичних вікон має схожі нюанси як і з брамами, але якщо на браму скидуються всі сусіди(чи більшість) то на реставрацію вікон лише конкретна квартира. На таке мало хто підписується. Тим паче цілим будинком. Хоча б збоку парадного фасаду.

Щодня місто втрачає частинку своєї неповторності

38. Ніколи не розумів сенсу у цих золотистих смужках. Щоб це мало означати? Елітність мешканців? Їхню приналежність до ґалубих кравєй? 🙂 Навіщо це? Це ж несмак? “Рагуля видно з далеку” як то кажуть.

39. Погляньмо на унікальність та вишуканість старих львівських вікон, яких залишилося як білих тигрів чи зубрів

40. Придивляйтеся уважніше

41. 

42. 

43. 35-та школа замінює вікна. Вони максимально наближені до оригінального вигляду. Компромісний варіант

44. Не знаю як, але в цьому будинку на пр. Шевченка досі всі вікна оригінальні! Неймовірно!

45. Наскільки погіршиться вигляд будівлі, якщо замінити ці вікна на такий практичний, прямокутний і бездушний пластик

46. А що думаєте про ці? Міняти чи залишити?

47. А тут? Добре видно різницю

48. Не знаю, не знаю…. його ж так складно мити. Ще й вдвічі довше. А пластикове одне, раз-два і готово

49. Деякі корпуси ЛНУ Франка ще з оригінальними вікнами, як от у міжнародників. Юристи, які навпроти давно на таке забили. Зрештою, як і львівська Політехніка, яка б мала навчати і бути прикладом для своїх студентів архітекторів/реставраторів

50. Буду чесний, навіть в німців не все так ідеально. Очевидно, що в Німеччині значно більше будівель з відреставрованими вікнами, незважаючи на серйозні руйнування міст у 1945-му, але не всюди. Та вони принаймні замінюють вікна одночасно на весь будинок, але єдиного дизайну і кольору. Ці вікна будуть максимально наближені до оригінальних дерев’яних. Часто нові вікна мають дерев’яні рами, але зі склопакетами. Це аж ніяк не найкращий варіант, але і не те варварство, яке відбувається в нас.

51. Перфекціонізм у павутині дротів
(звучить Моцарт)

Хаос і триндець
(звучить death metal)

52. Однаковість вікон відіграє дуже важливу роль

53. Промислова будівля кінця ХІХ сторіччя перетворена у житло кілька років тому. Вікна розроблені відповідно до автентичних креслень

І останні на сьогодні(в цій частині) БАЛЬКОНИ

відреставровані балькони на вул. Дорошенка за підтримки GIZ

З чого б почати. В Довіднику ви прочитали розділ про балькони?

З Вікі:
“Балко́н (фр. balcon < італ. balcone < дав.-в.-нім. balko — «балка», «колода») — виступаючий з площини стіни фасаду огороджений майданчик, який слугує для відпочинку в літню пору року. Балкони обладнані поручнями (або низькими стійками) і сполучені дверима з внутрішнім приміщенням.”

54. А бачили як вони виглядають в північних, скандинавських країнах? Малоймовірно, що бачили.
Незважаючи на холодну, похмуру, сніжну погоду там ніхто не чудить з бальконами те, що в нас.
В новобудовах роблять великі відкриті балькони, рідше лоджії.

В моїй квартирі є балькон, але ні в моїх батьків, ні в мене не виникало ідеї засклити його, замурувати чи зробити там склад. Балкон призначений для відпочинку. Ще можна сушити білизну.
Так, я виходжу взимку і змітаю сніг. Це займає 2-3хв. Руханка на свіжому повітрі корисна для здоров’я.

Так-так, знаю, що на постсовку це важко зрозуміти. Особливо селянам, які не встигли перейняти міську культуру, бо совок розвалився не виховавши поселенців 80-х. Зрештою, і заможні люди в 4-кімнатних квартирах мурують і склять балькони. І навіть львівшька професура…

Балькон колишнього працівника ЛьвівЕлектроТрансу або автобусного заводу

А тут, мабуть, начальник цеху чи депо живе

Дрезден

Частково засклені безрамним зйомним склом балькони в Дрездені. Будинок після реконструкції(не новобуд). І тим не менше, мешканці не перетворили їх на склад непотребу і закруток

Теж Німеччина. Будівля кінця 30-х років після глобальної недавньої реконструкції тут облаштували балькони, яких раніше не було, тобто оригінальний будинок був без них

Панельний будинок 1970-80-х років в Німеччині(колись НДР). Жодного(!) заскленого/замурованого балькону! Там падає сніг.
Порядок в суспільстві. Заборонено склити – означає, що склити НЕ МОЖНА!

Аналогічний у Львові

Новобдова в Україні

Чудовий балькончик

Додати словопосилання на: літні майданчики, Жешув, Дрезден Обере, …
фотки бальконів Ємєльянова

Причини безладу:
– Охлократія
– Патерналізм
– Обмежена зона комфорту

Фото Volodymyr Karayim Tory Veselovska
Блог Дем’яна Данилюка 

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР