Що має побачити кожен львів’янин. Церква святого Климентія папи

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Архітекторами храму, який на початках належав ордену кармеліток босих, були Франц Штатц та Тадеуш Мюнніх, пише Tvoemisto.tv.

Недалеко від університету «Львівська політехніка», на вулиці Генерала Чупринки, 40, розташований храм, який за оригінальністю архітектурних рішень не поступається, наприклад, костелу Ольги та Єлизавети. Однак церква святого Климентія папи, що першочергово називалася костел та монастирський комплекс кармеліток босих, не особливо користується привабливістю перед туристів та львів’ян.

Монастир кармеліток босих, тепер церква Св. Климентія папи, 1900-1907

Графиня Кароліна Рачинська — головна опікунка львівських кармеліток, офірувала понад 100 тисяч ринських злотих на зведення храму. Вона звернулася до німецького архітектора з Кьольна Франца Штатца, який спеціалізувався на сакральній архітектурі, та замовила йому проект храму. Відомі львівські архітектори Іван Левинський та Юліан Захаревич пристосували проект Штатца до умов ділянки. Будівництво тривало з 1893 по 1898 року. році.

Церква Св. Климентія папи, 1901-1905

Спрощення і стилізація архітектурних форм храму були не лише наслідком вимог кармелітських статутів і правил, але відповідністю новим тенденціям у європейській архітектурі.

З 1895 року розпочалось оздоблення інтер’єрів і будівництво вівтарів, які мали б відповідати високому класу архітектурних форм львівського Кармелю.

У неоготичному стилі витримано форми амвону, каплички св. Терези від Дитятка Ісуса і вівтаря у хорі черниць. Юліан Захаревич наполягав на тому, щоб всі роботи в інтер’єрах святині доручили львівським майстрам, художникам і скульптурам.

У 1926 році біля правого бічного вівтаря встановили неоготичну дерев’яну капличку, подібну до вівтарів Захаревича, яка завершувалась балдахіном у формі ажурної вежі з хрестом. У центральній частині каплички вмістили дерев’яну поліхромовану фігуру св. Терези від Дитятка Ісуса.

Церква святого Климента Папи по вул. Генерала Чупринки у Львові

 

1895 року Юліан Захаревич виконав проект головного і двох бічних вівтарів у неоготичному стилі. Скульптори Антон Попель і Тадеуш Сокульський реалізували його протягом 1895 — 1898 років.

Храм у 1915 р.

У воєнні часи ХХ ст. первісний дах костелу та шпиль його вежі знищили. Та чи не найбільшої шкоди будівлі завдало перебування у місті радянської влади. Саме тоді в церкві зробили три поверхи з додатковими стінами, а в капличці — ще два. Крім цього, знищили оздоблення та вівтарі. Тут розмістили НКВС.

За німецької окупації в будівлі було Гестапо. 1943 року на терені монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених.

Костел святих кармеліток босих і будинок плебанії, 1930-1939 р.

Після закінчення війни й до 1952 року, у будівлях монастиря був охоронний полк НКВС-МВС. Згодом його перебазували на південні околиці Львова, а колишній монастирський комплекс надійшов у розпорядження міської АТС.

У 1960-тих роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знаходили рештки репресованих. Будівлю храму львівська дирекція «Укртелекому» використовувала як операційну залу для розрахунків та обслуговування клієнтів.

Керамічна плитка поч. 20 ст. в передсінку храму колишнього монастиря кармеліток босих на вулиці Генерала Чупринки, 70 у Львові. Втрачена

Із 1996 року громада церкви Святого Климентія боролася за повернення храму і використання його для богослужінь. Рішенням від 29 вересня 2011 року депутати Львівської міської ради передали храм із комунальної власності у власність громади. Тепер церква належить УГКЦ. Тут діє катехична школа, курси з італійської та німецької мов, хор, різноманітні гуртки, а також курси для вагітних жінок. Охочі можуть звертатись у психологічну та юридичну порадні церкви.

Джерело: Tvoemisto.tv
За інформацією velychlviv.com, photo-lviv.in.ua


Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР